// //
Дом arrow Статьи arrow Статьи arrow Дсту б в 2 74696 будівельні матеріали цементи загальнобудівельного призначення технічні умови
Дсту б в 2 74696 будівельні матеріали цементи загальнобудівельного призначення технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-46-96

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

====================================================================

Будівельні матеріали

Цементи загальнобудівельного

призначення

Технічні умови

Видання офіційне

!  До тексту внесені поправки (“БіС” №4, 2002)

згідно листа Держбуду України від 3 жовтня 2002 року № 5/7-212

Держкоммістобудування України

Київ 1996


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО

Відкритим акціонерним товариством «Укрдіцемент»

ВИКОНАВЦІ

А.Й.Здоров, канд.техн.наук; М.В.Бабич;

Е.Є.Кіряєва, канд.техн.наук; Л.С.Полонська

2 ВНЕСЕНО

Управлінням будівельної індустрії, механізації і виробничої кооперації у будівництві

Держкоммістобудування України

3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Наказом Держкоммістобудування України від 3.10.1996 №178

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

З наданням чинності цьому стандарту на території України припиняють дію

ГОСТ 10178-85, ГОСТ 22266-76 в частині вимог до пуцоланового цементу

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований

і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держкоммістобудування

України


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Зміст

Вступ ....................................................................................................................................... IV

1 Галузь використання ......................................................................................................... 1

2 Нормативні посилання ...................................................................................................... 1

3 Вимоги .................................................................................................................................. 5

3.1 Класифікація і позначення ............................................................................................ 5

3.2 Загальні технічні вимоги ............................................................................................... 6

3.3 Вимоги безпеки і охорони навколишнього   середовища ............................................ 13   

3.4 Правила приймання ..................................................................................................... 14

3.5 Методи випробувань ................................................................................................... 15

3.6 Пакування, маркування, транспортування і зберігання ........................................ 15

3.7 Гарантії виготовлювача .............................................................................................. 15


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Вступ

Входження України у Європейське співтовариство ставить за­вдання ідентифікації якісних показників продукції, що вироб­ляється. Це в повній мірі стосується цементу, який використовується як в межах країни, так і поставляється за кордон.

Більшість європейських країн при виробництві цементу користуються стандартами EN 196 на методи випробування цементів і планують перехід на загальноєвропейський стандарт EN 197 на цементи, який передбачається ввести в дію в 1996 році. Метою даної роботи є створення державного стандарту України на цемент загальнобудівельного призначення. При цьому з метою підвищення і стабілізації якості цементу, а також гармонізації його споживчих властивостей передбачається наближення технічних вимог даного стандарту до технічних вимог, прийнятих в євро­пейському стандарті (проекті) ENV 197. Мається також на увазі, що цементними заводами України буде здійснено поступовий перехід на методи випробування цементів за європейським стандартом        EN 196, що дозволить надалі практично повністю ідентифікувати український стандарт на цементи загальнобудівельного призначен­ня з європейським стандартом.

Даний стандарт поширюється на цементи загальнобуді­вельного призначення на основі портландцементного клінкеру, крім цементів, до яких ставляться спеціальні вимоги і які виробля­ються згідно з відповідними стандартами і технічними умовами.

Стандарт може використовуватися при сертифікації це­ментів.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.1

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

==================================================================

Будівельні матеріали

Цементи загальнобудівельного призначення

Технічні умови

Строительные материалы

 Цементы общестроительного назначения

Технические условия

Building materials

 Common cements

Specifications

Чинний від 1997-01-01

1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на цементи загальнобудівельного призначення, що виготовляються на основі портландцементного клінкеру.

Стандарт не поширюється на цементи, до яких ставляться спеціальні вимоги і які виготовляються за відповідними стандар­тами і технічними умовами.

Вимоги, викладені в 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.7, 3.3.8, 3.5, є обов'язковими.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

 
2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

Видання офіційне


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.2

ГОСТ

12.1.003-83

ССБТ. Шум.

Общие требования безопасности

ГОСТ

12.1.004-91

ССБТ. Пожарная безопасность.

Общие требования

ГОСТ

12.1.005-88

ССБТ. Общие санитарно-технические требования к воздуху

рабочей зоны

ГОСТ

12.1.007-76

ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования

безопасности

ГОСТ

12.1.012-90

ССБТ. Вибрация.

Общие требования безопасности

ГОСТ

12.1.019-79

ССБТ. Электробезопасность.

Общие требования

ГОСТ

12.2.003-91

ССБТ. Оборудование производственное.

Общие требования безопасности

ГОСТ

12.3.002-75

ССБТ. Процессы производственные.

Общие требования безопасности

ГОСТ

12.3.009-76

ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные.

Общие требования безопасности

ГОСТ

12.4.010-75

ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия

ГОСТ

12.4.011-89

ССБТ. Средства защиты работающих.

Общие требования и классификация

ГОСТ

12.4.013-75

ССБТ.

Очки защитные

ГОСТ

12.4.021-75

ССБТ. Системы вентиляционные.

Общие требования

ГОСТ

12.4.028-76

ССБТ. Респираторы ШБ-1 «Лепесток».

Технические условия

ГОСТ

12.4.051-87

ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха.

Общие технические требования и методы испытаний

ГОСТ

12.4.068-79

ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические.

Классификация и общие требования


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.3

ГОСТ 12.4.127-83

ССБТ. Обувь специальная.

Номенклатура показателей качества

ГОСТ 310.1-76

Цементы. Методы испытаний.

Общие положения

ГОСТ 310.2-76

Цементы. Методы определения

 тонкости помола

ГОСТ 310.3-76

 Цементы. Методы определения нормальной густоты,

 сроков схватывания

 и равномерности изменения объема

ГОСТ 310.4-81

 Цементы. Методы определения

 прочности при изгибе и сжатии

ГОСТ 2874-82

 Вода питьевая. Гигиенические требования

 и контроль за качеством

ГОСТ 3476-74

 Шлаки доменные и электротермофосфорные

 гранулированные для  

 производства цементов

ГОСТ 4013-82

 Камень гипсовый и гипсоангидритовый

 для производства вяжущих  материалов.

 Технические условия

ГОСТ 5382-91

 Цементы и материалы цементного производства.

 Методы химического анализа

ГОСТ 6613-86

 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками.

 Технические условия

ГОСТ 22236-85

 

 Цементы. Правила приемки

 

ГОСТ 22237-85

 Цементы. Упаковка, маркировка, транспортирование

 и хранение

ГОСТ 27574-87

 Костюмы женские для защиты от общих производственных

 загрязнений и механических воздействий.

 Технические условия.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.4

ГОСТ 27575-87

Костюмы мужские для защиты от общих

 производственных загрязнений и механических

 воздействий.

 Технические условия.

ТУ 13-6-89

 Добавки к цементу. Добавки-наполнители.

 Технические условия

ТУ 21-26-11-90

 Добавки для цементов. Активные мине­ральные добавки.

 Технические условия

МУ № 3936-85

 Контроль содержания вредных веществ в воздухе

 рабочей зоны

МУ № 4436-87

 Гравиметрическое определение пыли

 в воздухе рабочей зоны и системах   

 вентиляционных установок

РБН 356-91

 Положення про радіаційний контроль на

 об'єктах будівництва та  підприємствах

 будіндустрії і будматеріалів України

СН-245-71

 Санитарные нормы проектирования промышленных

 предприятий

СН № 3223-85

 Санитарные нормы допустимых уровней шума

 на рабочих местах

СН № 4088-86

 Санитарные нормы микроклимата производственных

 помещений

СНиП ІІ-4-79

 Естественное и искусственное освещение

СНиП 2.04.01-85

 Внутренний водопровод и канализация

 зданий

СНиП 2.04.05-91

 Отопление, вентиляция и

 кондиционирование

СНиП 2.09.04-87

 Административные и бытовые здания

СНиП ІІІ-4-80*

 Техника безопасности в строительстве

СП№ 1042-73

 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к

 производственному оборудованию


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.5

СП № 4946-89

 Санитарные правила по охране

 атмосферного воздуха

 населенных мест

СанПиН №4630-88

 Санитарные правила по охране

 атмосферного воздуха населенных мест

EN 196-1

 Methods of testing cement.

 Determination of strength.

EN 196-3

 Methods of testing cement.

 Determination of setting time and soundness.

EN 196-6

 Methods of testing cement.

 Determination of fineness.

3 Вимоги

Цемент повинен виготовлятися у відповідності з вимогами цього стандарту за технологічним регламентом, що затверджений підприємством-виготовлювачем.

3.1 Класифікація і позначення

 3.1.1 За речовинним складом і міцністю на стиск в 28-добовому віці за ГОСТ 310.4 цемент поділяють на такі типи (таблиця 1) і марки:

- Тип І - портландцемент (від 0 до 5 % мінеральних добавок), марки 300, 400, 500, 550, 600;

- Тип II - портландцемент з добавками (від 6 до 35 % мінеральних добавок), марки 300, 400,   500, 550, 600;

- Тип III - шлакопортландцемент (від 36 до 80 % доменного гранульованого шлаку), марки 300, 400, 500;

- Тип IV - пуцолановий цемент (від 21 до 55 % мінеральних добавок), марки 300, 400, 500;

- Тип V - композиційний цемент (від 36 до 80 % мінеральних добавок), марки 300, 400, 500.

3.1.2 За міцністю в ранньому віці (після двох або семи діб тверднення) цементи марок 400 і 500 поділяють на два види: цемент із звичайною міцністю в ранньому віці і цемент з високою міцністю в ранньому віці (швидкотверднучий).

3.1.3 Умовне позначення цементу повинно включати:

- позначення типу цементу і його марку за 3.1.1;


ДСТУ Б В. 2.7-46-96 С.6

- повне або скорочене найменування цементу згідно з таблицею 1;

- позначення цементу з високою міцністю в ранньому віці - Р;

- позначення пластифікації і гідрофобізації цементу -ПЛ, ГФ;

- позначення цементу, одержаного на основі клінкеру нормо­ваного складу - Н;

        - позначення даного стандарту.

Приклад умовного позначення портландцементу марки 400 з добавкою до 20% шлаку, пластифікованого, з високою міцністю в ранньому віці:

ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-ПЛ ДСТУ...

3.2 Загальні технічні вимоги

3.2.1 При виробництві цементів використовують:

- портландцементний клінкер, хімічний склад якого відповідає технологічному регламенту.  

Масова доля оксиду магнію (MgO) в клінкері не повинна перевищувати 5%.

 Для окремих підприємств за переліком, встановленим концер­ном «Укрцемент», у зв'язку з особливостями хімічного складу сиро­вини, що використовується, допускається вміст у клінкері від 5 до 6% MgO за умови забезпечення рівномірності зміни об'єму при випробуванні в автоклаві;

- гіпсовий і гіпсоангідритовий камінь згідно з ГОСТ 4013. Допускається використання фосфогіпсу, фторогіпсу, борогіпсу та інших матеріалів, які містять сульфат кальцію, за відповідною нормативною документацією;

- гранульовані доменні шлаки згідно з ГОСТ 3476, пуцола­нові добавки осадочного і вулканічного походження, а також промислові пуцолани - за ТУ 21-26-11 або за іншою нормативною документацією. Зола-виносу в таблиці 1 класифікована як окремий вид;

- вапняк, хімічний склад якого відповідає вимогам ТУ 21-13-6 до карбонатних порід;

- добавки-наповнювачі за ТУ 21-13-6;

- добавки, що регулюють основні властивості цементу, і технологічні добавки за відповідною нормативною доку­ментацією.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.7

Типи і склад цементів

Таблиця 1                                                     

Тип

це-мен-ту

 

 

 

 

Наймену-вання

 

 

 

Позна-

чення

         

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний    

шлак,Ш

 

Пуцо-лана 2/, П

 

 

Зола-виносу,

3

 

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І

 

Портланд­цемент

 

ПЦ1

 

95-100

 

-

 

-

 

-

 

-

 

0-5

II

Портланд­-

цемент з

добавками:

-портланд-­

цемент з добавкою

шлаку;

ПЦ ІІ/А-Ш ПЦ ІІ/Б- Ш

 

 

 

80-94 65-79

 

 

 

 

6-20

21-35

 

 

-

-

-

 

-

 -

-

 

-

 -

 

 

 

 

 

0-5

0-5

- портланд-

цемент з добавкою

пуцолани;

 

 

ПЦ ІІ-П

 

 

 

80-94

 

 

 

-

 

 

 

6-20

 

 

 

-

 

 

 

-

 

 

 

0-5

 

- портланд­цемент з добавкою золи-виносу;

 

 

ПЦ ІІ-3

 

 

 

80-94

 

 

 

-

 

 

 

-

 

 

 

6-20

 

 

 

-

 

 

 

0-5

 


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.8

Продовження таблиці 1

Тип

це-мен-ту

 

 

 

 

Наймену-вання

 

 

 

Позна-

чення

         

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний    

шлак,Ш

 

Пуцо-лана 2/, П

 

 

Зола-виносу,

3

 

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

-портланд­цемент

з добавкою вапняку;

 

ПЦ ІІ-В

 

80-94

 

-

 

-

 

-

 

6-20

 

0-5

-компози-

ційний

портланд-

цемент 5/

 

 

 

 

ПЦ ІІ/А-К

 

 

 

80-94

 

 

сумарно 6-206/

 

ПЦ ІІ/Б-К

 

65-79

       сумарно 21-356/7/

 

ІІІ

Шлакопорт-

ландцемент

ШПЦ ІІІ/А

35-64

36-65

-

-

-

0-5

ШПЦ ІІІ/Б

20-34

66-80

-

-

-

0-5

ІV

 

 

Пуцолано-

вий цемент

ПЦЦ ІV/А

65-79

-

21-35

-

0-5

ПЦЦ ІV/Б

45-64

-

36-55

-

0-5


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.9

Закінчення таблиці 1

Тип

це-мен-ту

 

 

 

 

Наймену-вання

 

 

 

Позна-

чення

         

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний    

шлак,Ш

 

Пуцо-лана 2/, П

 

 

Зола-виносу,

3

 

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

V

 

Компози-

ційний

цемент 5/

 

КЦ V/А

 

40-64

 

18-40

 

10-20

 

 

-

 

0-5

 

КЦ V/Б

 

20-39

 

41-60

 

20-40

 

 

-

 

0-5

1/ Значення в таблиці 1 відносяться до основних компонентів цементу, за винятком сульфату кальцію і технологічних добавок.

2/ Вміст добавок осадочного походження не повинен перевищувати 10% від маси цементу.

3/ Вміст глин - не повинен перевищувати 1,2% по масі.

4/ Додатковими компонентами можуть бути активні мінеральні добавки, якщо вони не входять до складу цементу як основні компоненти, добавки-наповнювачі та добавки, що прискорюють тверднення або підвищують міцність цементу.

       5/ Цемент повинен містити, крім клінкеру, не менше двох основних компонентів.

6/ Вміст додаткових компонентів не повинен перевищувати 5% від маси цементу.

7/ Вміст вапняку, а також сумарний вміст пуцолани і золи-виносу обмежуються 20%.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.10

Для вирішення питання щодо використання в складі цементу інших матеріалів необхідно провести випробування цементів з новою добавкою та бетонів і розчинів на їх основі і розробити відповідний нормативний документ. Дозвіл на застосування нових добавок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва за наявності документа про їх екологічну безпеку та позитивного висновку базової організації з стандартизації бетонів і розчинів.

3.2.2 Склад цементів і масова доля в них компонентів повинні відповідати величинам, наведеним в таблиці 1.

Допускається введення в цемент при його помелі спеціальних пластифікуючих та гідрофобізуючих поверхнево-активних добавок в кількості не більше 0,3% від маси цементу в перерахунку на суху речовину добавки.

При виробництві цементу для інтенсифікації помелу допус­кається введення технологічних добавок, що не погіршують якість цементу, в кількості не більше 1%, в тому числі органічних не більше 0,15% від маси цементу. Ефективність використання технологічних добавок, а також відсутність їх негативного впливу на властивості бетону повинні бути підтверджені результатами випробувань це­менту і бетону. Дозвіл на застосування нових технологічних доба­вок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва.

3.2.3 Стандартна міцність цементів (міцність при стиску у віці 28 діб), а також рання міцність (у віці двох або семи діб) повинні задовольняти вимоги таблиці 2.

Виготовлювач повинен рівномірно, у міру того, як прово­диться відвантаження, визначати активність при пропарюванні (згідно з ГОСТ 22236) не менше, ніж 20% партій цементу, відвантажених за квартал.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.11

Вимоги до міцності цементів

Таблиця 2                  

Марка

 цементу

Міцність при стиску в МПа, не менше

2 доби

7 діб

28 діб

300

-

15,0

30,0

400

-

20,0

40,0

  400Р

15,0

-

40,0

500

15,0

-

50,0

  500Р

25,0

-

50,0

550

20,0

-

55,0

600

25,0

-

60,0

3.2.4 Цемент повинен показувати рівномірність зміни об'єму при випробуванні зразків кип'ятінням у воді, а при вмісті MgO в клінкері більше 5% - в автоклаві (ГОСТ 310.3).

При випробуванні рівномірності зміни об'єму цементу з засто­суванням методу Ле-Шательє (згідно з EN 196-3) розширення для всіх типів і марок цементу не повинно перевищувати 10 мм.

3.2.5 Початок тужавлення всіх типів цементу марок 300, 400 і 500 повинен наставати не раніше 60 хв, марок 550 і 600 - не раніше 45 хв, а кінець - не пізніше 10 год від початку замішування.

Виготовлювач повинен випробувати цемент на наявність ознак хибного тужавлення рівномірно по мірі відвантаження, але не менше, ніж 20% відвантажених партій.

3.2.6 Тонкість помелу цементу повинна бути такою, щоб при просіюванні його крізь сито № 008 за ГОСТ 6613 проходило не менше 85% маси проби, що просіюється.

3.2.7 Для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, залізо­бетонних напірних і безнапірних труб, залізобетонних шпал, мос­тових конструкцій, стояків опор високовольтних ліній електро­передачі, контактної мережі залізничного транспорту і освітлення повинен поставлятись цемент, що виготовляється на основі клінкеру нормованого складу з вмістом трикальцієвого алюмінату (С3А) в кількості не більше 8% по масі.

Для цих виробів за узгодженням із споживачем повинен пос­тавлятись один із таких видів цементу:

- ПЦ І-400-Н, ПЦ І-500-Н без добавок - для всіх виробів;

- ПЦ І-500-Н з вмістом добавок до 5% - для труб, шпал, опор, мостових конструкцій незалежно від виду добавки (для напірних труб повинен поставлятись цемент 1 або 2 групи за ефективністю пропарювання за ДСТУ Б В.2.7-112);

- ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н і ПЦ П/А-Ш-500-Н - для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, при використанні до­бавки гранульованого шлаку в кількості не більше 15%.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.12

Початок тужавлення портландцементу для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинен наступати не раніше 2 год, портландцементу для труб - не раніше 2 год 15 хв від початку замішування цементу. За узгодженням виготовлювача із спожи­вачем допускаються інші строки тужавлення.

Питома поверхня портландцементу з добавкою шлаку для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинна бути не менше 280 м2/кг.

3.2.8 Рухливість цементно-піщаного розчину складу 1:3 з пластифікованих цементів всіх видів повинна бути такою, щоб при водоцементному відношенні 0,4 розплив стандартного конусу був не менше 135 мм.

Гідрофобний цемент не повинен вбирати в себе воду протягом 5 хв від моменту нанесення краплі води на поверхню шару цементу.

3.2.9 Втрати при прожарюванні портландцементу (тип І) і шла­копортландцементу (тип III) не повинні перевищувати 5% по масі.

3.2.10 Нерозчинний залишок портландцементу (тип І) і шлако­портландцементу (тип III) не повинен перевищувати 5% по масі.

3.2.11 Масова частка ангідриду сірчаної кислоти (SO3) в це­менті повинна відповідати величинам, наведеним у таблиці 3.

Таблиця 3                          Масова частка SO3 в цементі

у відсотках

 

Тип цементу

 

Марка цементу

Вміст SO3

не менше

не більше

І, ІІ, ІV, V

300,400,400Р,500

1,0

3,5

І, ІІ, ІV, V

500Р,550, 600

1,0

4,0

III

Всі марки

1,0

4,0

3.2.12 Виготовлювач повинен проводити періодичне (не мен­ше одного разу на місяць) визначення вмісту хлоридів в цементах усіх типів і марок і за вимогою споживача давати відповідну інформацію.

3.2.13 Вміст лужних оксидів (Na2O і К2O) у перерахунку на Na2O (Na2O + 0,658 К2O) в цементах, що призначаються для виго­товлення масивних бетонних і залізобетонних споруд з використан­ням реакційноздатного заповнювача, встановлюється за узгоджен­ням із споживачем.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.13

 3.3 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища

3.3.1 Цемент загальнобудівельного призначення і сировинні компоненти, що застосовуються при його виробництві, відпо­відають четвертому класу небезпечності за ГОСТ 12.1.005 і відносяться до речовин малонебезпечних згідно з класифікацією за ГОСТ 12.1.007. Цементний пил виявляє фіброгенну і шкіроподразну дію.

3.3.2 Цемент загальнобудівельного призначення, як бездобавочний, так і з мінеральними добавками, є пожежовибухобезпечною речовиною, не утворює токсичних сполук у повітряному сере­довищі і стічних водах в присутності інших речовин. В стічних водах дає слаболужну реакцію.

3.3.3 Гранично допустима концентрація (ГДК) цементного пилу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3 у відповідності з ГОСТ 12.1.005. Середньозмінний вміст пилу не повинен перевищувати величину ГДК.

3.3.4 При виконанні виробничих операцій, які супроводжу­ються виділенням в повітряне середовище цементного пилу в концентраціях, що перевищують ГДК, необхідне застосування індивідуальних засобів захисту: респіраторів « Лепесток » - за ГОСТ 12.4.028; спецодягу - за ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575; спецвзуття - за ГОСТ 12.4.127; захисних окулярів - за ГОСТ 12.4.013.

3.3.5 Вміст цементного пилу в повітрі робочої зони повинен визначатись згідно з вимогами МУ № 4436-87 і МУ № 3936-85. Періодичність контролю - не менше одного разу за квартал згід­но з ГОСТ 12.1.005.

3.3.6 Рівні вмісту шкідливих речовин у викидах венти­ляційних установок повинні відповідати вимогам СН-245-71 і СП № 4946-89.

3.3.7 Технологічні стічні води скидаються в каналізацію відповідно до вимог СанПиН

 № 4630-88.

3.3.8 Цемент загальнобудівельного призначення, сировинні матеріали і добавки, що застосовуються в процесі його вироб­ництва цементу, за радіонуклідним складом і радіаційною безпекою повинні відповідати вимогам РБН 356.

Сумарна питома активність природних радіонуклідів в матеріалі не повинна перевищувати 370 Бк/кг.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.14

3.3.9 Виробничі приміщення повинні бути обладнані систе­мами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення за ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05-91; освітлення - за СНиП ІІ-4-79; водопровідною системою та каналізацією - за СНиП 2.04.01-85; питною водою - за ГОСТ 2874; побутовими приміщеннями - за СНиП 2.09.04-87.

3.3.10 Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 і СН № 4088-86.

3.3.11 Рівень шуму в робочій зоні і виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і СН № 3223-85. Працюючі в зонах з рівнем звуку, що перевищує допустимий, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.051.

3.3.12 Захист від вібрації необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.012.

3.3.13 У виробничих приміщеннях необхідно дотримуватись вимог правил пожежної безпеки у відповідності з ГОСТ 12.1.004 та електробезпеки - з ГОСТ 12.1.019.

3.3.14 Технологічне обладнання і виробничі процеси по­винні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, СП № 1042-73 і ГОСТ 12.3.002.

3.3.15 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійс­нюватись відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80* і ГОСТ 12.3.009.

3.3.16 При проведенні робіт повинні виконуватись за­гальні вимоги захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011.

3.3.17 Для охорони шкіри рук працюючих слід використо­вувати засоби індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.010 і ГОСТ 12.4.068.

3.3.18 Попередні і періодичні огляди працюючого персо­налу повинні провадитися згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994р. № 45.

3.3.19 До самостійної роботи можуть допускатися особи не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, інструктаж з техніки безпеки і навчання за спеціальністю.

3.4 Правила приймання

3.4.1 Приймання цементів проводять згідно з ГОСТ 22236.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.15

3.4.2 Контроль на радіаційну активність цементу і видання сертифікату радіаційної якості виконують за РБН 356-91.

3.5 Методи випробувань

3.5.1 Визначення фізико-механічних властивостей цементу проводять згідно з ГОСТ 310.1- ГОСТ 310.4.

Допускається за вимогою споживача додатково провадити фізико-механічні випробування цементів за EN 196-1, EN 196-3, EN 196-6.

3.5.2 Хімічний аналіз цементу здійснюють за ГОСТ 5382.

3.5.3 Кількість добавок в цементі визначають за галузевою інструкцією.

3.5.4 Наявність ознак хибного тужавлення перевіряють за га­лузевою інструкцією.

3.6 Пакування, маркування, транспортування і зберігання

3.6.1 Пакування, маркування, транспортування і зберігання проводять за ГОСТ 22237.

3.7 Гарантії виготовлювача

3.7.1 Завод-виготовлювач гарантує відповідність цементу всім вимогам даного стандарту при дотриманні правил його транспор­тування і зберігання: при поставці в тарі - на протязі 45 діб після відвантаження для цементів з високою міцністю в ранньому віці і 60 діб - для решти цементів; при поставці навалом - на момент одержання цементу споживачем, але не більше 45 діб після відвантаження для цементів з високою ранньою міцністю і 60 діб -для решти цементів.

3.7.2 Замовник за домовленністю з виготовлювачем може одер­жати додаткову, крім зазначеної в паспорті, інформацію про харак­теристику партії цементу, що відвантажується на його адресу.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.16

УДК                                                                                                                     Ж 12

                                                                                                                      91.100.10

Ключові слова:

стандарт, цементи, класифікація, технічні вимоги, вимоги безпеки, правила приймання, методи випробувань.


ДСТУ Б В.2.7-46-96

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

===========================================================================================

Строительные материалы

Цементы

общестроительного назначения

Технические условия

Издание официальное

Госкомградостроительства Украины

Киев 1996


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

Открытым акционерным обществом «Укрдицемент»

ИСПОЛНИТЕЛИ

А.И.Здоров, канд.техн.наук; М.В.Бабич;

Э.Е.Киряева, канд.техн.наук; Л.С.Полонская

2 ВНЕСЕН

Управлением строительной индустрии, механизации и производственной кооперации в  строительстве Госкомградостроительства Украины

3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Госкомградостроительства Украины от 3.10.1996 №178

4 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

С введением этого стандарта на территории Украины прекращают действие ГОСТ 10178-85, ГОСТ 22266 -76 в части требований к пуццолановому цементу.

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен,

тиражирован и распространен как официальное издание без разрешения  Госкомградостроительства Украины


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Содержание

Введение ............................ ................................................................................................... IV

1 Область применения .......................................................................................................... 1

2 Нормативные ссылки ......................................................................................................... 1

3 Требования .......................................................................................................................... 5

3.1 Классификация и обозначения . .................................................................................. 5

     3.2 Общие технические требования ............................................................................. 9

     3.3 Требования безопасности

      и охраны окружающей среды ............... ...................................................................... 12

     3.4 Правила приемки ..................................................................................................... 14

     3.5 Методы испытаний ..................... ............................................................................. 15

     3.6 Упаковка, маркировка,

      транспортирование и хранение .............. ................................................................... 15

     3.7 Гарантии изготовителя ................... ........................................................................ 15


ДСТУ Б В.2.7-46-96

Введение

Вхождение Украины в Европейское сообщество ставит задачу идентификации качественных показателей производимой про­дукции. Это в полной мере относится к цементу, потребляемому как внутри страны, так и поставляемому за рубеж.

Большинство европейских стран при производстве цемента пользуются стандартами EN 196 на методы испытаний цементов и планируют переход на общеевропейский стандарт EN 197 на цементы, который предполагается ввести в действие в 1996 году. Целью данной работы является создание государственного стандарта Украины на цемент общестроительного назначения. При этом с целью повышения и стабилизации качества цемента, а также гар­монизации его потребительских свойств предусматривается приближение технических требований данного стандарта к техническим требованиям, принятым в европейском стандарте (проекте) ENV 197. Имеется также в виду, что цементными заво­дами Украины будет осуществлен постепенный переход на методы испытаний цементов по европейским стандартам EN 196, что поз­волит в дальнейшем практически полностью идентифицировать украинский стандарт на цементы общестроительного назначения с европейским стандартом.

Данный стандарт распространяется на цементы общест­роительного назначения на основе портландцементного клинкера, кроме цементов, к которым предъявляются специальные требо­вания и которые изготовляются по соответствующим стандартам и техническим условиям.

Стандарт может использоваться при сертификации цемен­тов.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.1

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

=====================================================================

Будівельні матеріали

Цементи загальнобудівельного

призначення

Технічні умови

Строительные материалы

Цементы общестроительного

 назначения

Технические условия

Building materials

Common cements

Specifications

______________________________________________________________________________

Дата введения 1997-01-01

1 Область применения

Настоящий стандарт распространяется на цементы общест­роительного назначения, изготовленные на основе портландцементного клинкера.

Стандарт не распространяется на цементы, к которым предъ­являются специальные требования и которые изготовляются по соответствующим стандартам и техническим условиям.

Требования, изложенные в 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.7, 3.3.8, 3.5, являются обязательными.

Стандарт пригоден для целей сертификации.

2 Нормативные ссылки

В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие нормативные документы:

Издание официальное


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.2

ГОСТ 12.1.003-83

ССБТ. Шум.

Общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.004-91

ССБТ. Пожарная безопасность.

Общие требования

ГОСТ 12.1.005-88

ССБТ. Общие санитарно-технические

требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007-76

ССБТ. Вредные вещества. Классификация

и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.012-90

ССБТ. Вибрация.

Общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.019-79

ССБТ. Электробезопасность.

Общие требования

ГОСТ 12.2.003-91

ССБТ. Оборудование производственное.

Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.002-75

ССБТ. Процессы производственные.

Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.009-76

ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные.

Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.010-75

ССБТ. Средства индивидуальной защиты.

Рукавицы специальные.

Технические условия

ГОСТ 12.4.011-89

ССБТ. Средства защиты работающих.

Общие требования и классификация

ГОСТ 12.4.013-75

ССБТ. Очки защитные

ГОСТ 12.4.021-75

ССБТ. Системы вентиляционные.

Общие требования

ГОСТ 12.4.028-76

ССБТ. Респираторы ШБ-1 «Лепесток».

Технические условия

ГОСТ 12.4.051-87

ССБТ. Средства индивидуальной защиты

органов слуха. Общие технические требования

и методы испытаний

ГОСТ 12.4.068-79

ССБТ. Средства индивидуальной защиты

дерматологические.

Классификация и общие требования

ГОСТ 12.4.127-83

ССБТ. Обувь специальная.

Номенклатура показателей качества


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.3

ГОСТ 310.1-76

Цементы. Методы испытаний.

Общие положения

ГОСТ 310.2-76

Цементы. Методы определения

тонкости помола

ГОСТ 310.3-76

Цементы. Методы определения

нормальной густоты, сроков схватывания

и равномерности изменения объема

ГОСТ 310.4-81

Цементы. Методы определения

прочности при изгибе и сжатии

ГОСТ 2874-82

Вода питьевая. Гигиенические требования

и контроль за качеством

ГОСТ 3476-74

Шлаки доменные и электротермофосфорные

гранулированные для производства цементов

ГОСТ 4013-82

Камень гипсовый и гипсоангидритовый

для производства вяжущих материалов.

Технические условия

ГОСТ 5382-91

Цементы и материалы цементного произ­водства.

Методы химического анализа

ГОСТ 6613-86

Сетки проволочные тканые с квадрат­ными

ячейками. Технические условия

ГОСТ 22236-85

Цементы. Правила приемки

ГОСТ 22237-85

Цементы. Упаковка, маркировка,

транспортирование и хранение

ГОСТ 27574-87

Костюмы женские для защиты от общих

производственных загрязнений и механи­ческих

воздействий. Технические условия

ГОСТ 27575-87

Костюмы мужские для защиты от общих

производственных загрязнений и механи­ческих

воздействий. Технические условия

ТУ 13-6-89

Добавки к цементу. Добавки-наполнители.

Технические условия

ТУ 21-26-11-90

Добавки для цементов. Активные мине­ральные

добавки. Технические условия

МУ № 3936-85

Контроль содержания вредных веществ

в воздухе рабочей зоны


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.4

МУ № 4436-87

Гравиметрическое определение пыли в воздухе

рабочей зоны и системах вентиляционных

установок

РСН 356-91

Положение о радиационном контроле на

объектах строительства и предприятиях

стройиндустрии и стройматериалов Украины

СН-245-71

Санитарные нормы проектирования

промышленных предприятий

СН № 3223-85

Санитарные нормы допустимых уровней

шума на рабочих местах

СН № 4088-86

Санитарные нормы микроклимата

производственных помещений

СНиП 11-4-79

Естественное и искусственное освещение

СНиП 2.04.01-85

Внутренний водопровод и канализация

здании

СНиП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и

кондиционирование

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

СНиП III-4-80*

Техника безопасности в строительстве

СП № 1042-73

Санитарные правила организации техно-

­логических процессов и гигиенические

требования к производственному

оборудованию

СП № 4946-89

Санитарные правила по охране

атмосферного воздуха населенных мест

СанПиН№ 4630-88

Санитарные правила по охране

атмосферного воздуха населенных мест

EN 196-1

Methods of testing cement.

Determination of strength

EN 196-3

Methods of testing cement.

Determination of setting time and soundness;

EN 196-6

Methods of testing cement.

Determination of fineness.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.5

3 Требования

Цемент должен изготовляться в соответствии с требованиями настоящего стандарта по технологическому регламенту, утверж­денному предприятием-изготовителем.

3.1 Классификация и обозначения

3.1.1 По вещественному составу и прочности при сжатии в 28-суточном возрасте по ГОСТ 310.4 цемент подразделяют на сле­дующие типы (таблица 1) и марки:

- Тип I - портландцемент (от 0 до 5 % минеральных добавок), марки 300, 400, 500,550,600;

- Тип II - портландцемент с добавками (от 6 до 35 % мине­ральных добавок), марки 300, 400,   500, 550, 600;

- Тип III - шлакопортландцемент (от 36 до 80 % доменного гранулированного шлака), марки 300,400, 500;

- Тип IV - пуццолановый цемент (от 21 до 55 % минеральных добавок), марки 300, 400, 500;

- Тип V - композиционный цемент (от 36 до 80 % минераль­ных добавок), марки 300, 400, 500.

3.1.2 По прочности в раннем возрасте (после двух или семи суток твердения) цементы марок 400 и 500 подразделяют на два вида: цемент с обычной ранней прочностью и цемент с высокой ранней прочностью (быстротвердеющий).

3.1.3 Условное обозначение цемента должно включать:

- обозначение типа цемента и его марку по 3.1.1;

- полное или сокращенное наименование цемента в соот­ветствии с таблицей 1;

- обозначение цемента с высокой ранней прочностью - Р;

- обозначение пластификации и гидрофобизации цемента -ПЛ, ГФ;

- обозначение цемента, полученного на основе клинкера нормированного состава - Н;

- обозначение данного стандарта.

Пример условного обозначения портландцемента марки 400 с добавкой до 20% шлака, пластифицированного, с высокой проч­ностью в раннем возрасте:

ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-ПЛ ДСТУ...


Таблица 1                                                    Типы и состав цементов

 

 

Тип

цемен-та

 

 

 

 

Наимено-вание

 

 

 

 

 

Обозна-чение

 

 

В процентах ( по массе) 1/

Основные компоненты

 

Дополни-тельные компо­ненты 4/

 

 

Клин-кер

 

Домен-ный грану-лиро-ваный шлак, Ш

 

Пуццо­лана 2/, П

 

 

Зола-уноса,

3

 

 

Извест­няк З/, В

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

I

Портланд­цемент

ПЦІ

95-100

-

-

-

-

0-5

II

Портланд­цемент с

добавками:

- портланд-цемент с добавкой

шлака

ПЦ ІІ/А-Ш ПЦ ІІ/Б-Ш

80-94 65-79

6-20

21-35

-

-

-

-

-

-

0-5

0-5

- портланд­-

цемент с добавкой

пуццоланы

 

ПЦ ІІ-П

 

80-94

 

-

 

6-20

 

-

 

-

 

0-5

- портланд­-

цемент с добавкой

золы-уноса

 

ПЦ II-3

 

80-94

 

-

 

-

 

6-20

 

-

 

0-5


Продолжение таблицы 1

 

 

Тип

цемен-та

 

 

 

 

Наимено-вание

 

 

 

 

 

Обозна-чение

 

 

В процентах ( по массе) 1/

Основные компоненты

 

Дополни-тельные компо­ненты 4/

 

 

Клин-кер

 

Домен-ный грану-лиро-ваный шлак, Ш

 

Пуццо­лана 2/, П

 

 

Зола-уноса,

3

 

 

Извест­няк З/, В

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

- портланд­цемент с добавкой известняка

 

 

ПЦ ІІ-В

 

80-94

-

-

-

6-20

0-5

- компози­ционный

цемент 5/

 

ПЦ ІV/А-К

 

80-94

                            

                       cуммарно 6-206/

 

ПЦ ІІ/Б-К

 

65-79

                      

                      суммарно 21-356/7/

III

Шлакопорт-ландцемент

 

ШПЦ ІІІ/A

 

35-64

 

36-65

 

-

 

-

 

-

 

0-5

ШПЦ ІІІ/Б

20-34

66-80

-

-

-

0-5

IV

Пуццолано-вый цемент

 

ПЦЦ IV/A

 

 

65-79

 

-

              

          21-35

-

0-5

ПЦЦ IV/Б

 

45-64

-

          36-55

-

0-5


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.8

Окончание таблицы 1

 

 

Тип

цемен-та

 

 

 

 

Наимено-вание

 

 

 

 

 

Обозна-чение

 

 

В процентах ( по массе) 1/

Основные компоненты

 

Дополни-тельные компо­ненты 4/

 

 

Клин-кер

 

Домен-ный грану-лиро-ваный шлак, Ш

 

Пуццо­лана 2/, П

 

 

Зола-уноса,

3

 

 

Извест­няк З/, В

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

V

 

 

Композици­онный

цемент 5/

 

КЦ V/А

40-64

18-40

            10-20

-

0-5

КЦ V/Б

20-39

41-60

  

            20-40

-

0-5

1/ Значения в таблице относятся к основе цемента, исключая сульфат кальция и технологические добавки.

2/ Содержание добавок осадочного происхождения не должно превышать 10 % от массы цемента.

З/ Содержание глинистых не должно превышать 1,2 % по массе.

4/ Дополнительными компонентами могут быть активные минеральные добавки, если они не входят в состав цемента в качестве основных компонентов, добавки-наполнители и добавки, ускоря­ющие твердение или повышающие прочность цемента.

5/ Цемент должен содержать, помимо клинкера, не менее двух основных компонентов.

б/ Содержание дополнительных компонентов не должно превышать 5 % от массы цемента.

   7/ Содержание известняка, а также суммарное содержание пуццоланы и золы-уноса ограничива­ется 20 %.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.9

3.2 Общие технические требования

3.2.1 При производстве цемента используют:

- портландцементный клинкер, химический состав которого отвечает технологическому регламенту. Массовая доля оксида магния (MgO) в клинкере не должна превышать 5%.

Для отдельных предприятий по перечню, установленному кон­церном «Укрцемент», в связи с особенностями химического состава используемого сырья допускается содержание в клинкере от 5 до 6 % MgO при условии обеспечения равномерности изменения объема цемента при испытаниях в автоклаве;

- гипсовый и гипсоангидритовый камень по ГОСТ 4013. До­пускается использование фосфогипса, фторогипса, борогипса и других материалов, содержащих сульфат кальция, по соот­ветствующей нормативной документации;

- гранулированные доменные шлаки по ГОСТ 3476, пуццолановые добавки осадочного и вулканического про­исхождения, а также промышленные пуццоланы - по ТУ 21-26-11 или другой нормативной документации. Зола-уноса в таблице 1 классифицирована как отдельный вид;

- известняк, химический состав которого отвечает требо­ваниям ТУ 21-13-6 к карбонатным породам;

- добавки-наполнители по ТУ 21-13-6;

- добавки, регулирующие основные свойства цемента, и тех­нологические добавки по соответствующей нормативной документации.

Для решения вопроса об использовании в составе цемента других материалов необходимо провести исследования цементов с новой добавкой, бетонов и растворов на их основе и разработать соответствующий нормативный документ. Разрешение на при­менение новых добавок дает базовая организация по норми­рованию и стандартизации в области цементного производства при наличии документа об их экологической безопасности и поло­жительного заключения базовой организации по стандартизации бетонов и растворов.

3.2.2 Состав цементов и массовая доля в них компонентов должны соответствовать указанным в таблице 1.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.10

Допускается введение в цемент при его помоле специальных пластифицирующих и гидрофобизирующих поверхностно-актив­ных добавок в количестве не более 0,3 % массы цемента в пересчете на сухое вещество добавки.

При производстве цемента и для интенсификации процесса помола допускается введение технологических добавок, не ухудша­ющих качество цемента, в количестве не более 1%, в том числе органических не более 0,15% массы цемента. Эффективность приме­нения технологических добавок, а также отсутствие отрицательно­го влияния их на свойства бетона должны быть подтверждены результатами испытаний цемента и бетона. Разрешение на при­менение новых технологических добавок дает базовая организация по нормированию и стандартизации в области цементного производства.

3.2.3 Стандартная прочность цемента (прочность при сжатии в возрасте 28 суток), а также ранняя прочность (в возрасте двух или семи суток) должны удовлетворять требованиям таблицы 2.

Изготовитель должен равномерно по мере отгрузки опреде­лять активность при пропаривании (по ГОСТ 22236) не менее 20% партий цемента, отгруженных за квартал.

Таблица 2                           Требования к прочности цементов

Марка

цемента

Прочность при сжатии в МПа, не менее

2 суток

7 суток

28 суток

300

-

15,0

30,0

400

-

20,0

40,0

400Р

15,0

-

40,0

500

15,0

-

50,0

500Р

25,0

-

50,0

550

20,0

-

55,0

600

25,0

-

60,0

3.2.4 Цемент должен показывать равномерность изменения объема при испытании образцов кипячением в воде, а при содер­жании MgO в клинкере более 5% - в автоклаве (ГОСТ 310.3).


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.11

При испытании равномерности изменения объема цементов с применением метода Ле-Шателье (по EN 196-3) расширение должно быть для всех типов и марок цемента не более 10 мм.

3.2.5 Начало схватывания всех типов цемента марок 300, 400 и 500 должно наступать не ранее 60 мин, марок 550 и 600 - не ранее 45 мин, а конец - не позднее 10 ч от начала затворения.

Изготовитель должен испытывать цемент на наличие призна­ков ложного схватывания равномерно по мере отгрузки, но не менее чем 20% отгруженных партий.

3.2.6 Тонкость помола цемента должна быть такой, чтобы при просеивании его сквозь сито № 008 по ГОСТ 6613 проходило не менее 85% массы просеиваемой пробы.

3.2.7 Для бетона дорожных и аэродромных покрытий, железо­бетонных напорных и безнапорных труб, железобетонных шпал, мостовых конструкций, стоек опор высоковольтных линий элект­ропередачи, контактной сети железнодорожного транспорта и освещения должен поставляться цемент, который изготовляется на основе клинкера нормированного состава с содержанием трех­кальциевого алюмината (С3А) в количестве не более 8% по массе.

Для этих изделий по согласованию с потребителем должен поставляться один из следующих видов цемента:

- ПЦ I-400-H, ПЦ I-500-H без добавок - для всех изделий;

- ПЦ I-500-H с содержанием добавок до 5% - для труб, шпал, опор, мостовых конструкций, независимо от вида добавки (для напорных труб должен поставляться цемент 1 или 2 группы по эффективности пропаривания по ДСТУ Б В.2.7-112);

- ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н и ПЦ ІІ/А-Ш-500-Н - для бетона доро­жных и аэродромных покрытий, при применении в качес­тве добавки гранулированного шлака в количестве не более 15%.

Начало схватывания портландцемента для бетона дорожных и аэродромных покрытий должно наступать не ранее 2 ч, портланд­цемента для труб - не ранее 2 ч 15 мин от начала затворения цемента. По согласованию изготовителя с потребителем допускаются иные сроки схватывания.

Удельная поверхность портландцемента с добавкой шлака для бетона дорожных и аэродромных покрытий должна быть не менее 280 м2 /кг.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.12

3.2.8 Подвижность цементно-песчаного раствора состава 1:3 из пластифицированных цементов всех видов должна быть такой. чтобы при водоцементном отношении 0,4 расплыв стандартного конуса был не менее 135 мм.

Гидрофобный цемент не должен впитывать в себя воду в течение 5 мин от момента нанесения капли воды на поверхность слоя цемента.

3.2.9 Потери при прокаливании портландцемента (тип I) и шлакопортландцемента (тип III) не должны превышать 5%  по массе.

3.2.10 Нерастворимый остаток портландцемента (тип I) и шлакопортландцемента (тип III) не должен превышать 5% по массе.

3.2.11 Массовая доля ангидрида серной кислоты (S03) в цемен­те должна соответствовать величинам, приведенным в таблице 3.

Таблица 3                          Массовая доля SO3 в цементе

Тип цемента

Марка цемента

Содержание SO3

не менее

не более

І, ІІ, ІV, V

300, 400, 400Р, 500

1,0

3,5

І, ІІ, ІV, V

500P, 550, 600

1,0

4,0

ІІІ

Все марки

1,0

4,0

3.2.12 Изготовитель должен производить периодическое (не реже одного раза в месяц) определение содержания хлоридов в цементах всех типов и марок и по требованию потребителя давать соответствующую информацию.

3.2.13 Содержание щелочных оксидов (Na20 и К220) в пере­счете на Na2O (Na2O + 0,658 К2О) в цементах, предназначенных для изготовления массивных бетонных и железобетонных сооружений с использованием реакционноспособного заполнителя, уста­навливается по согласованию с потребителем.

3.3 Требования безопасности и охраны окружающей среды.

3.3.1 Цемент общестроительного назначения и сырьевые ком­поненты, которые используются при его производстве, соот­ветствуют четвертому классу опасности по ГОСТ 12.1.005 и отно­сятся к веществам малоопасным согласно классификации


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.13

по ГОСТ 12.1.007. Цементная пыль оказывает фиброгенное и кожно-раздражающее действие.

3.3.2 Цемент общестроительного назначения, как бездобавоч­ный, так и содержащий минеральные добавки, является пожаровзрывобезопасным веществом, не образует токсичных соединений в воздушной среде и сточных водах в присутствии других веществ. В сточных водах дает слабощелочную реакцию.

3.3.3 Предельно допустимая концентрация (ПДК) цементной пыли в воздухе рабочей зоны не должна превышать 6 мг/м3  в соот­ветствии с ГОСТ 12.1.005. Среднесменное содержание пыли не дол­жно превышать величину ПДК.

3.3.4 При выполнении производственных операций, сопрово­ждающихся выделением в воздушную среду цементной пыли в кон­центрациях, превышающих ПДК, необходимо применение инди­видуальных средств защиты: респираторов «Лепесток» - по ГОСТ 12.4.028; спецодежды - по ГОСТ 27574 и ГОСТ 27575; спецо­буви - по ГОСТ 12.4.127; защитных очков - по ГОСТ 12.4.013.

3.3.5 Содержание цементной пыли в воздухе рабочей зоны должно определяться в соответствии с требованиями МУ № 4436-87 и МУ № 3936-85. Периодичность контроля - не реже одного раза в квартал в соответствии с ГОСТ 12.1.005.

3.3.6 Уровни содержания вредных веществ в выбросах вен­тиляционных установок должны соответствовать требованиям СН-245-71 и СП № 4946-89.

3.3.7 Технологические сточные воды сбрасываются в кана­лизацию в соответствии с требованиями СанПиН № 4630-88.

3.3.8 Цемент общестроительного назначения, сырьевые ма­териалы и добавки, используемые в процессе его производства, по радионуклидному содержанию и радиационной безопасности до­лжны соответствовать требованиям РСН 356.

Суммарная удельная активность природных радионуклидов в материале не должна превышать 370 Бк/кг.

3.3.9 Производственные помещения должны быть оборудова­ны системами приточно-вытяжной вентиляции, аспирации и отопления по ГОСТ 12.4.021 и СНиП 2.04.05-91; освещения - по СНиП ІІ-4-79; водопроводной системой и канализацией - по СНиП 2.04.01-85; питьевой водой - по ГОСТ 2874; бытовыми поме­щениями - по СНиП 2.09.04-87.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.14

3.3.10 Микроклимат в производственных помещениях должен соответствовать требованиям ГОСТ 12.1.005 и СН № 4088-86.

3.3.11 Уровень шума в рабочей зоне и производственных поме­щениях должен соответствовать требованиям ГОСТ 12.1.003 и СН № 3223-85. Работающие в зоне с уровнем звука, превышающим допустимый, должны обеспечиваться средствами индивидуальной защиты по ГОСТ 12.4.051.

3.3.12 Защиту от вибрации необходимо осуществлять в соот­ветствии с требованиями ГОСТ 12.1.012.

3.3.13 В производственных помещениях должны соблюдаться требования правил пожарной безопасности в соответствии с ГОСТ 12.1.004 и электробезопасности по ГОСТ 12.1.019.

3.3.14 Технологическое оборудование и производственные процессы должны соответствовать требования ГОСТ 12.2.003, СП № 1042-73 и ГОСТ 12.3.002.

3.3.15 Погрузочно-разгрузочные работы должны осуществ­ляться в соответствии с требованиями СНиП III-4-80* и ГОСТ 12.3.009.

3.3.16 При производстве работ должны выполняться общие требования защиты работающих согласно ГОСТ 12.4.011.

3.3.17 Для предохранения кожи рук работающих следует использовать средства индивидуальной защиты по ГОСТ 12.4.010 и ГОСТ 12.4.068.

3.3.18 Предварительные и периодические осмотры работаю­щего персонала должны проводиться в соответствии с приказом Минздрава Украины от 31.03.1994 г. № 45.

3.3.19 К самостоятельной работе могут допускаться лица не моложе 18 лет, прошедшие медицинское освидетельствование, инструктаж по технике безопасности и обучение по специальности.

 3.4 Правила приемки

3.4.1 Приемку цементов производят по ГОСТ 22236.

3.4.2 Контроль на радиационную активность цемента и вы­дача сертификата радиационного качества производится по РСН 356-91.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.15

3.5 Методы испытаний

3.5.1 Определение физико-механических свойств цементов производят по ГОСТ 310.1 - ГОСТ 310.4.

Допускается по требованию потребителя дополнительно про­водить физико-механические испытания цементов по EN 196-1, EN 196-3, EN 196-6.

3.5.2 Химический анализ цемента производят по ГОСТ 5382.

3.5.3 Количество добавок в цементе определяют по отраслевой инструкции.

3.5.4 Наличие признаков ложного схватывания проверяют по отраслевой инструкции.

3.6 Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение

3.6.1 Упаковку, маркировку, транспортирование и хранение производят по ГОСТ 22237.

3.7 Гарантии изготовителя

3.7.1 Завод-изготовитель гарантирует соответствие цемента всем требованиям настоящего стандарта при соблюдении правил его транспортирования и хранения: при поставке в таре - в течение 45 суток после отгрузки для цементов с высокой прочностью в раннем возрасте и 60 суток - для остальных цементов; при поставке навалом - на момент получения цемента потребителем, но не более чем 45 суток после отгрузки для цементов с высокой прочностью и 60 суток - для остальных цементов.

3.7.2 Заказчик по договоренности с изготовителем может получить дополнительную, кроме указанной в паспорте, инфор­мацию о характеристике отгружаемого в его адрес цемента.


ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.16

Ж 12

91.100.10

Ключевые слова: стандарт, цементы, классификация, технические требования, требования безопасности, правила приемки, методы испытаний.

Коректор - А.О.Луковська

Комп'ютерна верстка - Т.Цапро

Відповідальний за випуск - В.М.Чеснок

 Укрархбудінформ

 252133, Київ-133, бул.Лесі Українки, 26

Зовнішторгвидав України Зам. 6 — 310

 

Контакты

115419, г. Москва, ул. Шаболовка, д. 34, стр. 3.



Просьба заранее предупредить о приезде, т.к. специалисты распределены по объектам




info@masterbetonov.ru




ООО «Стройсервис» работает на рынке строительного производства c 1992 года.
Основной ценностью для нашей компании являются клиенты, поскольку единственный реальный актив компании — это люди, удовлетворенные нашей работой, которые еще раз захотят воспользоваться нашими услугами. Мы стремимся сделать своих клиентов своими партнерами.