|
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ
ДБН В.2.6-31:2006
Видання офіційне
Київ
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства УКРАЇНИ
2006
РозробленО:
|
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки); Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук; Тарасюк В.Г. канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Критов В.О., канд.техн.наук
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву: Шевельов В.Б., канд.техн.наук; Черних Л.Ф., канд.техн.наук; Поляков Г.П., канд.техн.наук; Брусан А.А.
За участю:
Матросова Ю.О. канд.техн.наук, (Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія); Савицького М.В., д-р техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя А.Ф., д-р техн.наук; Чернявського В.І., канд.техн.наук; Чумуріної А.Б., інж., (Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кандратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук (Київський національний університет будівництва і архітектури); Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук; П’ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів); Фоміна С.Ф., д-р техн.наук (Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук (Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-р мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук; Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук (Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМНУ)
|
|
ПОГОДЖЕНО:
|
Міністерством охорони здоров’я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державним департаментом пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)
|
|
ВнесенО та підготовленО до ЗАТВЕРДЖЕННЯ
|
Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук), Управлінням технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
|
|
|
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО:
|
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 2006 р. №
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79
|
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю або частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Мінбуду України.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
|
Конструкції будинків і споруд
Теплова ізоляція будівель
|
ДБН В.2.6- 31 :2006
На заміну СНиП ІІ-3-79
|
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних санітарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої приналежності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, у разі нового будівництва, реконструкції й капітального ремонту (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорту, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов’язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов’язкової чинності з 1 січня 2008 року
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
1.1 Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням з замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
1.2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій, треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
1.3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих, шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень – колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огородження. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м · К).
1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін – вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнені повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкненого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше шести метрів, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
1.6.2 Замкнені повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огородження. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглу й менше не є замкненим. Улаштування замкнених повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
1.6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнених повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.
1.6.4 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.
1.6.5 Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огородження, при виконанні розрахунку теплопередачі не враховуються.
1.6.7 Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.
1.6.8 Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
1.6.9 Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
1.7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше ніж 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше ніж 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути улаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв’язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
1.8 Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та міжскляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у четвертій (ІV) температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнюючими прокладками (не менше двох) виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.
1.10 Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блоку. Для запобігання зниження температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев’яних брусків завтовшки менше ніж100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.
1.11 Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам СанПіН 6027 А, ДСП 201.
1.12 Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
1.13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ДБН В.1.1-7.
1.14 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих норм.
1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, з забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній документації слід передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку, а також наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ за теплоТЕХНІЧНИМИ показниками її ЕЛЕМЕНТів
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше, обов'язкове виконання умов:
R
де R
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2
– температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
– допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
tmin – мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, 0С.
2.2 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з табл. 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків, Rq min, м2
|
№
поз.
|
Вид огороджувальної конструкції
|
Значення Rq min, для температурної зони
|
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
IV
|
|
1
|
Зовнішні стіни
|
2,8
|
2,5
|
2,2
|
2,0
|
|
2а*
|
Покриття й перекриття неопалюваних горищ
|
4,95
|
4,5
|
3,9
|
3,3
|
|
2б
|
3,3
|
3,0
|
2,6
|
2,2
|
|
3
|
Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям
|
3,5
|
3,3
|
3,0
|
2,5
|
|
4
|
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі
|
2,8
|
2,6
|
2,2
|
2,0
|
|
5а*
|
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*
|
3,75
|
3,45
|
3,0
|
2,7
|
|
5б
|
2,5
|
2,3
|
2,0
|
1,8
|
|
6а
|
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади
|
0,6
|
0,56
|
0,5
|
0,45
|
|
6б
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,45
|
|
7
|
Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки
|
0,44
|
0,41
|
0,39
|
0,32
|
|
8
|
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків
|
0,6
|
0,56
|
0,54
|
0,45
|
|
9
|
Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху
|
0,25
|
0,25
|
0,25
|
0,25
|
|
* Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається приймати значення Rq min згідно з табл.1 з коефіцієнтом 0,8.
2.4 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з табл. 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій, D, що розраховується за формулою:
 (4)
Таблиця 2 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків, Rq min , м2
|
Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків
|
Значення Rq min, для температурної зони,
м2 К/Вт
|
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
IV
|
|
Зовнішні непрозорі стіни будинків
- з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D
- з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D
- з надлишками тепла
(більше ніж 23 Вт/м3)
|
1,5
2.0
1,6
2,2
0,55
|
1,3
1,8
1,4
2,0
0,45
|
1,2
1,7
1,2
1,8
0,45
|
0,7
1,2
0,9
1,5
0,35
|
|
Покриття й перекриття будинків
- з сухим і нормальним режимом з конструкціями з
D > 1,5
D
- з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
|
1,6
2,1
1,6
1,8
0,55
|
1,5
2,0
1,5
1,7
0,45
|
1,3
1,8
1,4
1,5
0,45
|
0,9
1,1
1,2
1,4
0,35
|
|
Перекриття над проїздами й підвалами:
з конструкціями з D > 1,5
з конструкціями з D
|
1,8
2,2
|
1,7
2,0
|
1,6
1,9
|
1,4
1,7
|
|
Двері й ворота будинків:
- з сухим і нормальним режимом
- з вологим і мокрим режимом
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
|
0,55
0,72
0,2
|
0,55
0,65
0,2
|
0,5
0,6
0,2
|
0,42
0,54
0,2
|
|
Вікна й зенітні ліхтарі будинків:
- із сухим і нормальним режимом
- з вологим і мокрим режимом
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
|
0,42
0,45
0,18
|
0,39
0,42
0,18
|
0,39
0,42
0,18
|
0,32
0,35
0,18
|
де Ri – термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою:
 (5)
де
siр – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2
n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини
2.5 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 0С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:
 (6)
де tв1, tв2 – розрахункові температури повітря в приміщеннях, 0С, що приймаються згідно з табл. Г.2 або розраховуються згідно з додатком Д;
2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції,
2.7 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, tmin, непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси, tр,
за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будинку згідно з табл.Г.2.
2.8 Мінімальна температура на внутрішній поверхні, tmin, світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 0С, а для непрозорих елементів - не менше ніж температура точки роси, tр,
за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 0С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будинку згідно з табл. Г.2.
Таблиця 3 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції,
|
Призначення будинку
|
Вид огороджувальної конструкції
|
|
Стіни
(зовнішні, внутрішні)
|
Покриття та перекриття горищ
|
Перекриття над проїздами та підвалами
|
|
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати
|
4,0
|
3,0
|
2,0
|
|
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за виключенням приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації
|
5,0
|
4,0
|
2,5
|
|
Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації
|
7,0
|
5,0
|
|
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації
|
tв - tр
|
0,8(tв –t р)
|
|
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
|
12
|
12
|
2.9 Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами математичного моделювання теплових процесів та згідно 2.10-2.14.
2.10 Приведений опір теплопередачі, R
2.11 Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1 додатку Л або встановлюються згідно з Л.2.
2.12 Приведений опір теплопередачі, R
2.13 Температурний перепад,
2.14 Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок,
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ за ТЕПЛОВИТРАТами будинкУ НА ОПАЛЕННЯ
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд
де qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2,
Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт . год/м2 або кВт . год/м3
, що встановлюється згідно з табл.4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості, та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
3.2 Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
3.3 При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі - до рівня 75 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних конструкцій відповідно до умови за формулою (1), при обов’язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).
Таблиця 4 – Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків, Emax
,
кВт
|
Призначення будинку / кількість поверхів
|
Значення Emax, кВт
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
Житлові будинки та готелі /
|
|
|
|
|
|
від 1 до 3
|
Відповідно до табл.5
|
|
від 4 до 5
|
89 [32]
|
77 [28]
|
65 [24]
|
53 [19]
|
|
від 6 до 7
|
83 [30]
|
72 [26]
|
61 [22]
|
50 [18]
|
|
від 8 до 9
|
79 [29]
|
69 [25]
|
58 [21]
|
48 [17]
|
|
від 10 до 11
|
75 [27]
|
65 [23]
|
55 [20]
|
45 [16]
|
|
12 і більше
|
73 [26]
|
63 [23]
|
54 [19]
|
44 [16]
|
|
Громадські й адміністративні будинки /
|
|
|
|
|
|
1
|
[44]
|
[38]
|
[32]
|
[26]
|
|
2
|
[40]
|
[34]
|
[29]
|
[24]
|
|
3
|
[38]
|
[33]
|
[28]
|
[23]
|
|
від 4 до 5
|
94 [35]
|
81 [31]
|
69 [26]
|
56 [21]
|
|
від 6 до 7
|
89 [33]
|
77 [29]
|
65 [24]
|
53 [20]
|
|
від 8 до 9
|
83 [31]
|
72 [27]
|
61 [23]
|
50 [19]
|
|
від 10 до 11
|
79 [29]
|
69 [25]
|
58 [21]
|
48 [17]
|
|
12 і більше
|
77 [28]
|
67 [24]
|
57 [20]
|
46 [17]
|
|
Лікувальні та дитячі навчальні заклади /
|
|
|
|
|
|
1
|
[35]
|
[31]
|
[26]
|
[21]
|
|
2
|
[34]
|
[30]
|
[25]
|
[21]
|
|
3
|
[33]
|
[29]
|
[24]
|
[20]
|
|
від 4 до 5
|
[32]
|
[28]
|
[24]
|
[19]
|
|
від 6 до 7
|
[31]
|
[27]
|
[23]
|
[[19]
|
|
від 8 до 9
|
[30]
|
[26]
|
[22]
|
[18]
|
|
від 10 до 11
|
[29]
|
[25]
|
[21]
|
[17]
|
|
Дошкільні заклади /
|
|
|
|
|
|
від 1 до 3
|
[43]
|
[37]
|
[31]
|
[26]
|
|
Магазини, універмаги, універсами /
|
|
|
|
|
|
1
|
[24]
|
[21]
|
[18]
|
[92]
|
|
2
|
[23]
|
[20]
|
[17]
|
[14]
|
|
3
|
[22]
|
[19]
|
[16]
|
[13]
|
|
від 4 до 5
|
[21]
|
[18]
|
[15]
|
[12]
|
|
від 6 до 7
|
[21]
|
[18]
|
[15]
|
[12]
|
Таблиця 5 – Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків, Emax ,
кВт
|
Площа будинку, що опалюється, м2
|
Кількість поверхів
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Значення Emax, кВт
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
до 60
|
146
|
126
|
107
|
87
|
-
|
-
|
-
|
|
від 60 до 150
|
130
|
113
|
95
|
78
|
141
|
122
|
103
|
84
|
-
|
-
|
|
від 151 до 250
|
115
|
99
|
84
|
69
|
125
|
108
|
92
|
75
|
135
|
117
|
99
|
81
|
-
|
|
від 251 до 400
|
104
|
90
|
76
|
62
|
109
|
95
|
80
|
66
|
115
|
99
|
84
|
69
|
120
|
104
|
88
|
72
|
|
від 401 до 600
|
-
|
94
|
81
|
69
|
56
|
99
|
86
|
73
|
59
|
104
|
90
|
76
|
62
|
|
від 601 до 1000
|
-
|
83
|
72
|
61
|
50
|
89
|
77
|
65
|
53
|
94
|
81
|
69
|
56
|
|
більше 1000
|
-
|
73
|
63
|
53
|
44
|
78
|
68
|
57
|
47
|
83
|
72
|
61
|
50
|
4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних установ обов'язкове виконання умов:
- теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій:
 (8)
- теплостійкості в зимовий період року приміщень:
за наявності центрального опалення:
 (9)
за наявності теплоакумуляційного опалення:
 (10)
Примітка. За наявності в будинку центрального опалення з автоматичним регулюванням температури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень в холодний період року не визначається.
- теплостійкості в зимовий період року зовнішніх огороджувальних конструкцій
D /3,5 (11)
де  - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, 0С;
 - амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, 0С;
D – те саме, що в формулі (4).
4.2 Для поверхні підлог житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків із постійними робочими місцями обов'язкове виконання умови
 . (12)
де Yп – показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м2 . К);
Ymaxп– максимальне припустиме значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги, Вт/(м2 . К), що встановлюється згідно з табл.6 в залежності від призначення будинку.
Таблиця 6 – Максимально припустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги
|
Призначення будівлі
|
Значення  , Вт/(м2 .К)
|
|
Житлові будинки, дошкільні заклади, лікувальні й дитячі навчальні заклади
|
12
|
|
Громадські і адміністративні будівлі
|
14
|
|
Ділянки з постійними робочими місцями в опалюваних приміщеннях промислових будівель
|
17
|
4.3 Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі результатів випробувань, проведених за ГОСТ 26253 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з додатком П.
4.4 Виконання умови за формулами (9)-(10) перевіряється за результатами розрахунків згідно з додатком Р. Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами розрахунків за формулою (4).
4.5 Виконання умови за формулою (12) перевіряється за результатами випробувань, проведених згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями, або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхнею підлоги за додатком С.
5 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови:
Rg
де Rg – опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м2·год Па/кг;
Rg н – необхідний опір повітропроникності, м2 год Па/кг.
5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на i-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою:
Rg н = . (14)
де
Gн – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з табл. 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.
5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою:
Rg н = . (15)
де
Таблиця 7 – Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, Gн
Вид огороджувальної конструкції
|
Значення Gн
|
|
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків
|
0,5 кг/(м2 год)
|
|
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків
|
1,0 кг/(м2 год)
|
|
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків
|
0,5 кг/(м год)
|
|
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків
|
1,0 кг/(м год)
|
|
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень
|
6,0 кг/(м2 год)
|
|
Світлопрозорі конструкції промислових будинків
|
10,0 кг/(м2 год)
|
|
Вхідні двері до квартир
|
1,5 кг/(м2 год)
|
5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ГОСТ 25891 або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій, Rgнк, розраховується за додатком Т.
5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ДСТУ Б В.2.6-18.
Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій, Rgск, визначається за формулою:
Rg ск = . (16)
де n – показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18;
Gск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м2 год), при Dро = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.
5.6 У разі, якщо Rg ск
6 ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:
де
Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу,
|
Найменування матеріалу
|
Значення
|
|
Мінераловатні та скловолокнисті вироби
|
2,5
|
|
Пінополістирол
|
2,0
|
|
Пінополіуретан
|
3,0
|
|
Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів
|
7,0
|
|
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо.)
|
1,2
|
|
Бетони легкі
|
1,2
|
|
Вироби перлітові
|
2,0
|
|
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів
|
7,0
|
|
Вироби з кремнезиту
|
2,5
|
|
Цегляне мурування
|
1,5
|
|
Піногазоскло
|
1,5
|
|
Мурування з силікатної цегли
|
2,0
|
|
Засипки з керамзиту, шунгізиту
|
3,0
|
|
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин
|
2,0
|
6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:
 (18)
де eв – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості,
залежно від призначення будинку згідно з додатком Г, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Ев, що залежить від температури, за формулою:
 , (19)
де tз е –
розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу вологонакопичення, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, 0С.
6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:
 , (20)
 . (21)
де n – загальна кількість шарів в конструкції;
m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;
6.4 У разі  для будь-якого хÎ[0,d] умова за формулою (31) вважається виконаною.
6.5 У разі  у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу
 . (22)
де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період вологонакопичення, кг/м2, що розраховується за формулою:
 . (23)
де eк – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (32);
Re к – опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м2 год Па/мг, що визначається за формулою (35);
 – те саме, що у формулі (32);
Z – період вологонакопичення, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 0С за СНиП 2.01.01;
7 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
7.1
Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документу.
7.2
Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів будинків та споруд у разі нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а також у процесі експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.
Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, розташованими на нижніх і верхньому поверхах, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блоку.
Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього будинку.
7.3
Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:
– під час розроблення проекту і прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчику;
– під час здавання будівельного об'єкту в експлуатацію з урахуванням відступів від початкових технічних рішень, узгоджених під час будівництва будинку. При цьому враховуються: дані технічної документації (виконавчі креслення, акти на приховані роботи, паспорти, довідки, надані приймальними комісіями тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання теплотехнічних характеристик об'єкта, відповідності інженерних систем шляхом технічного і авторського наглядів, контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією, робочими комісіями тощо;
– при відхиленнях від проекту, відсутності необхідної технічної документації, наявності браку, тощо, замовник і Державна архітектурно-будівельна інспекція можуть вимагати проведення експертизи, включаючи натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку за ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями;
– на стадії експлуатації - вибірково після річної експлуатації будинку на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, проведеного ліцензованими організаціями та установами.
7.4 Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування.
7.5 Для будинків, що експлуатуються, енергетичний паспорт розробляють на замовлення організації, що здійснює експлуатацію, або власника будинку. Для будинків, виконавча документація на будівництво яких не збереглася, енергетичні паспорти будинку складають ліцензовані організації та установи на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації, натурних технічних обстежень і вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку.
7.6 Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорту проекту будинку проектна організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформлює енергетичний паспорт будинку, що здається в експлуатацію або експлуатується
7.7 Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші послуги, що надаються власникам будинків, квартиронаймачам і власникам квартир.
7.8 Форма енергетичного паспорту наведена у додатку Ш.
7.9 На підставі даних енергетичного паспорту, що отримані за результатами енергетичного аудиту будинку або оцінки енергетичної ефективності за проектною документацією, будинку присвоюється клас енергетичної ефективності у відповідності з додатком Ш.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В НОРМАХ
|
ДБН В.1.1-7-2002
|
Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва
|
|
ДБН В.1.4-0.01-97
|
СРББ. Основні положення.
|
|
ДБН В.1.4-0.02-97
|
СРББ. Типові документи
|
|
ДБН В.1.4-1.01-97
|
СРББ. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.
|
|
ДБН В.1.4-2.0197
|
СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об’єктів будівництва.
|
|
ДБН В.2.2-15-2005
|
Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення
|
|
ДБН В.2.2-9-1999
|
Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення
|
|
ДБН В.2.5-24-2003
|
Електрична кабельна система опалення
|
|
ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)
|
Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі
|
|
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99)
|
Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення повітро- та водопроникності
|
|
ДСТУ Б В.2.7-38-95 (ГОСТ 17177-94).
|
Матеріали і вироби будівельні теплоізоляційні. Методи випробувань
|
|
ДСТУ Б В.2.7-105-2000
(ГОСТ 7076-99)
|
Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення теплопровідності і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі
|
|
ГОСТ 23250-78
|
Материалы строительные. Метод определения удельной теплоемкости (Будівельні матеріали. Метод визначення питомої теплоємності)
|
|
ГОСТ 24816-81
|
Материалы строительные. Метод определения сорбционной влажности (Матеріали будівельні. Метод визначення сорбційної вологості)
|
|
ГОСТ 25609-83
|
Материалы полимерные рулонные и плиточные для полов. Метод определения показателя теплоусвоения (Матеріали полімерні рулонні і плиточні для підлог. Метод визначення показника теплозасвоєння)
|
|
ГОСТ 25891-83
|
Здания и сооружения. Методы определения сопротивления воздухопроницанию ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Методи визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій)
|
|
ГОСТ 26253-84
|
Здания и сооружения. Метод определения теплоустойчивости ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій)
|
|
ГОСТ 26254-84
|
Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій)
|
|
СНиП 2.01.01-82
|
Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика).
|
|
СНиП 2.04.05-91
|
Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
|
|
СанПін 6027 А-91
|
Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми по застосуванню полімерних матеріалів в будівництві)
|
|
ДСП 201-97
|
Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами
|
|
ДГН 6.6.1.-6.5.001-98
|
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)
|
ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цих нормах, та визначення позначених ними понять.
|
Теплоізоляційна оболонка будинку
|
- система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечує збереження теплоти для опалення приміщень
|
|
Непрозорі конструкції
|
- ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (стіни, покриття, перекриття тощо), до складу яких входить один і більше шарів матеріалів, що не пропускають видиме світло
|
|
Світлопрозорі конструкції
|
- ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (вікна, балконні та вхідні двері, вітражі, фасадні системи, вітрини, ліхтарі тощо), що пропускають видиме світло
|
|
Опір теплопередачі
|
- величина, що визначає здатність конструкції чинити опір тепловому потоку, що через неї проходить, та є зворотньою до коефіцієнту теплопередачі
|
|
Теплопровідність
|
- кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (с) при стаціонарному градієнті температур 1К/м
|
|
Коефіцієнт теплопередачі
|
- коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температур середовищ, що їх розділяє конструкція, яка дорівнює 1 К
|
|
Теплоємність масова
|
- кількість теплоти, яку необхідно підвести чи відібрати від 1 кг матеріалу, щоб змінити його температуру на 1 К
|
|
Коефіцієнт теплостійкості
|
- коефіцієнт, що визначає величину зміни температури у матеріалі при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 год.
|
|
Коефіцієнт паропроникності
|
- коефіцієнт, що визначає кількість вологи, що передається у вигляді пари через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при одиничному градієнті перепаду парціальних тисків водяної пари (1 Па/м)
|
|
Коефіцієнт повітро-проникності
|
- коефіцієнт, що визначає кількість повітря, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при одиничному градієнті перепаду тисків повітря (1 Па/м)
|
|
Коефіцієнт тепловіддачі
|
- коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, яка сприймається чи віддається одиницею площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температури середовища і температури поверхні конструкції, яка дорівнює 1 К
|
|
Коефіцієнт теплозасвоєння
|
- Коефіцієнт, що визначає зміну температури матеріалу при його розташуванні в конструкції, при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 години
|
|
Основне поле конструкції
|
- масив огороджувальної конструкції, що визначає її опір теплопередачі і не має теплопровідних включень
|
|
Теплопровідне включення
|
- елемент огороджувальної конструкції, що розташований в її об’ємі паралельно напрямку теплового потоку, який має термічний опір менший від термічного опору основного поля більш ніж на 20 %
|
|
Термічна неоднорідність
|
- наявність зон загальною площею більш ніж 2% від внутрішньої поверхні конструкції з температурами, відмінними від середньозваженої температури основного поля більше ніж на 2 0С
|
|
Термічно однорідна огороджувальна конструкція
|
- одношарова чи багатошарова огороджувальна конструкція, що не має у своєму об’ємі теплопровідних включень
|
|
Термічно неоднорідна огороджувальна конструкція
|
- огороджувальна конструкція окремого приміщення, що має у своєму об’ємі теплопровідні включення, які призводять до термічної неоднорідності
|
|
Багатошарова огороджувальна конструкція
|
- огороджувальна конструкція, що складається по своєму перерізу з шарів матеріалу, теплофізичні характеристики яких відрізняються одне від одного не менше ніж на 20%
|
|
Приведений опір теплопередачі
|
- середньозважений по площі опір теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, в якому враховується двомірний перенос теплоти у перерізі конструкції і який визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкції
|
|
Лінійний коефіцієнт теплопередачі
|
- коефіцієнт теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, що враховує кількість теплоти, що передається через теплопровідне включення при різниці температур середовищ, що розділяє конструкція, в 1 К, яка приведена до 1 м довжини теплопровідного включення і визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкцій
|
|
Розрахункові умови експлуатації
|
- розрахункові температура і вологість матеріалу, які визначають перенесення тепла і вологи через матеріал при його експлуатації в огороджувальних конструкціях
|
|
Термомодернізація
|
- комплекс ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій і забезпечення їхньої відповідності чинним нормам
|
|
Теплостійкість конструкції
|
- властивість конструкції зберігати відносну стабільність температури при коливаннях теплового потоку
|
|
|
|
|
Теплостійкість приміщень
|
- властивість конструкцій приміщення зберігати відносну стабільність температури приміщення при коливаннях температури оточуючого середовища та теплової енергії на опалення
|
|
Замкнений повітряний прошарок
|
- прошарок, що надійно огороджений від повітря приміщення чи вулиці конструктивними шарами зі спеціальною герметизацією притворів і швів
|
|
Енергетичний паспорт будинку
|
- документ, що містить геометричні, енергетичні й теплотехнічні характеристики будинків, що спроектовані або експлуатуються, теплоізоляційної оболонки будинків, та встановлює їх відповідність до вимог нормативних документів
|
|
Енергетична ефективність будинку
|
- властивість теплоізоляційної оболонки будинку та його інженерного обладнання забезпечувати оптимальні мікрокліматичні умови приміщень при фактичних або розрахункових витратах теплової енергії на опалення будинків
|
|
Питомі витрати теплової енергії
|
- показник енергетичної ефективності будинку, що визначає витрати теплової енергії на забезпечення оптимальних теплових умов мікроклімату в приміщеннях і відноситься до одиниці опалюваної площі або об’єму будинку
|
|
Клас енергетичної ефективності
|
- рівень енергетичної ефективності будинку за інтервалом значень питомої витрати теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період
|
|
Відбивна ізоляція
|
- дво- або тришаровий матеріал, до складу якого входить теплоізоляційний шар з теплопровідністю не більше 0,05 Вт/(м К) з приформованим до його поверхні тонкого шару (шарів) матеріалів з високою відбивною властивістю (коефіцієнт чорноти 0,04-0,05 )
|
|
Коефіцієнт скління
|
- відношення площі світлопрозорих конструкцій до загальної площі фасадної частини будинку
|
|
Термін ефективної експлуатації (розрахункова довговічність) теплоізоляційних виробів
|
- експлуатаційний період, протягом якого вироби зберігають свої теплоізоляційні властивості на рівні проектних показників, що підтверджується результатами лабораторних випробувань і зазначено в умовних роках експлуатації (терміну служби)
|
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
КАРТА-СХЕМА ТЕМПЕРАТУРНИХ ЗОН УКРАЇНИ
|
кількість градусо-діб опалювального періоду, Dd
І зона більше 3501 градусо-діб
ІІ зона від 3001 до 3500 градусо-діб
ІІІ зона від 2501 до 3000 градусо-діб
ІV зона менше 2500 градусо-діб
|
|
ДОДАТОК Г
(обов’язковий)
ТЕПЛОВОЛОГІСНИЙ РЕЖИМ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКІВ І СПОРУД В ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ПЕРІОД
Таблиця Г.1 – Градація вологісного режиму приміщень
|
Вологісний режим
|
Вологість внутрішнього повітря,
|
|
tв
|
12 < tв
|
tв > 24
|
|
Сухий
|
|
|
|
|
Нормальний
|
60
|
50
|
40
|
|
Вологий
|
75 <
|
60 <
|
50 <
|
|
Мокрий
|
-
|
75 <
|
60 <
|
Таблиця Г.2 – Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень
|
Призначення будинку
|
Розрахункова температура внутрішнього повітря, tв, 0С
|
Розрахункове значення відносної вологості ,
|
|
Житлові будинки
|
20
|
55
|
|
Громадські і адміністративні будинки
|
20
|
60
|
|
Лікувальні й дитячі навчальні установи
|
21
|
50
|
|
Дошкільні установи
|
22
|
50
|
Примітка: при проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень розрахункові параметри температури й вологості повітря уточнюються з урахуванням вимог інших чинних нормативних документів
ДОДАТОК Д
(довідковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПРИМІЩЕНЬ, ЩО НЕ ОПАЛЮЮТЬСЯ
Розрахункова температура, 0С, у приміщенні або об'ємі, що не опалюється або може не опалюватися за умови поквартирного регулювання теплоносія, визначається за формулою:
 (Д.1)
де L11, L22,…- довжина теплопровідних включень, м, які межують з об'ємом, що опалюється з температурою повітря tв1;
Lаа, Lвв, …- довжина теплопровідних включень, м, що межують із зовнішнім повітрям з температурою tз;
К1, К2,…- коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій, Вт/(м2
К), із площею F1, F2, …, які межують з об'ємом, що опалюється;
Ка, Кв, …- коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій, Вт/(м2
К), із площею Fа, Fв,…, які граничать із зовнішнім повітрям з температурою tз;
k11,k22, …- лінійний коефіцієнт теплопередачі вузлів, Вт/(м К), довжиною L11, L22,
…, які межують з об'ємом, що опалюється з температурою повітря tв1;
kаа, kвв, …- лінійний коефіцієнт теплопередачі вузлів, Вт/(м К), довжиною Lаа, Lвв, …, які межують із зовнішнім повітрям з температурою tз;
КТ - коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(м2 К), із площею поверхні FТ;
 - температура теплоносія, оС.
ДОДАТОК Е
(обов’язковий)
РОЗРАХУНКОВІ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ ВНУТРІШНЬОЇ,
|
Тип конструкції
|
Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 К)
|
|
|
|
|
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер
h/b
h/b > 0,3
Перекриття горищ та холодних підвалів
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі
|
8,7
7,6
8,7
8,7
|
23
23
12
6
|
|
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи
|
8,0
|
23
|
|
Зенітні ліхтарі
|
9,9
|
23
|
ДОДАТОК Ж
(обов’язковий)
РОЗРАХУНКОВІ ТЕМПЕРАТУРИ ЗОВНІШНЬОГО ПОВІТРЯ (ДЛЯ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ТЕПЛОПРОВІДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ТА ТЕПЛОСТІЙКОСТІ)
|
Температурна зона
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
Розрахункова температура зовнішнього повітря, 0С
|
мінус 22
|
мінус 20
|
мінус 18
|
мінус 12
|
ДОДАТОК И
(обов’язковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
  . (И.1)
де
И.2 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
 . (И.2)
де Rj – термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля й розраховується за формулою
 . (И.3)
де  - середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони, 0C, відповідно;
qj – щільність теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;
Fj – площа j-і термічно однорідної зони, м2;
F
Для замкнених повітряних прошарків Rj визначається згідно з табл.И.1, И.2
И.4 Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту теплопередачі теплопровідних включень, kj, Вт/(м. К), відповідно до табл.И.3 приведений опір теплопередачі розраховується за формулою:
 (И.4)
Таблиця И.1 - Термічний опір повітряного прошарку, м2•К/Вт, залежно від розміщення в конструкції
|
Товщина повітряного прошарку, м
|
Розміщення прошарку
|
|
горизонтальне при потоці тепла знизу вгору та вертикальне
|
горизонтальне при потоці тепла згори донизу
|
|
середня температура повітря у прошарку
|
|
|
< 0 0С
|
|
< 0 0С
|
|
0,01
0,02
0,03
0,05
0,1
0,15
0,2-0,3
|
0,13
0,14
0,14
0,14
0,15
0,15
0,15
|
0,15
0,15
0,16
0,17
0,18
0,18
0,19
|
0,14
0,15
0,16
0,17
0,18
0,19
0,19
|
0,15
0,19
0,21
0,22
0,23
0,24
0,24
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця И.2 –Термічний опір замкненого повітряного прошарку, м2•К/Вт, при встановленні відбивноі ізоляції
|
Кількість прошарків
(товщиною від
3 мм до 10 мм)
|
Середня температура повітря прошарку
|
Тип відбивноі ізоляції, товщина вспіненого шару, мм
|
|
А (одностороння)*
|
Б (двостороння)
|
|
3
|
5
|
10
|
3
|
5
|
8
|
|
1
|
|
0,34
|
0,48
|
0,84
|
|
|
|
|
1
|
< 0 0С
|
0,3
|
0,4
|
0,79
|
|
|
|
|
2
|
|
0,79
|
1,0
|
1,3
|
0,85
|
1,39
|
1,49
|
|
2
|
< 0 0С
|
0,64
|
0,79
|
1,2
|
0,82
|
1,25
|
1,4
|
|
Примітка:*. Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення
|
де kj – лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м . К), j-го теплопровідного включення, для конструкцій, що не включені в таблицю И.3, значення цього показника визначаються за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів згідно з И.5;
Lj – лінійний розмір, м, j-го теплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції.
Таблиця И.3 - Значення лінійних коефіцієнтів теплопередачі (k) вузлів сполучення огороджувальних конструкцій
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
1. Вузол сполучення балконної плити та зовнішніх стінових панелей
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) Цементно-піщаний (далі -ЦП) розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
|
k балкон=0,44
|
|
2. Вузол сполучення цокольної стінової панелі з рядовою зовнішньою панеллю та з плитою перекриття над підвалом
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
|
k підвал=0,16
|
|
3. Вузол кутового сполучення стінових панелей
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
|
k кута = 0,23
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
4. Вузол горизонтального стику стінових панелей у рівні міжповерхового перекриття
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
|
k перекр = 0,34
|
|
5. Вузол сполучення парапетної стінової панелі з рядовою та з плитою перекриття верхнього поверху
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
6) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
|
k парапет=0,39
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
6. Вузол вертикального стику зовнішніх стінових панелей з внутрішніми стіновими панелями
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1800 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
|
k верт.стик = 0,32
|
|
7. Вузол сполучення віконного блоку зі стіновою панеллю
|
|
|
1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) дерево, g=500 кг/м3.
3) скло, g= 2500 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар,
g=1800 кг/м3.
6) герметик, g= 1800 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
|
k вікно = 0,29
|
|
|
|
|
|
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
8. Вузол сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною з цегли
|
|
|
1 цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2 ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
3 залізобетонна плита перекриття, g=2500 кг/м3.
4 паркетні дошки, g=500 кг/м3.
5 лаги з дощок на звукоізоляційних прокладках, g=500 кг/м3.
|
k перекр = 0,44
|
|
9. Вузол кутового сполучення зовнішніх стін з цегли
|
|
|
1) цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
|
k кута= 0,31
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
10. Вузол сполучення зовнішньої та внутрішньої стін з цегли
|
|
|
1) цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1800 кг/м3.
3) внутрішня стіна з цегли,
g=1800 кг/м3.
|
kперегородки=0,49
|
|
11. Вузол сполучення залізобетонної балконної плити та цегляної стіни
|
|
|
1) залізобетонна панель перекриття, g=2500 кг/м3.
2) балконна плита, g=2500 кг/м3.
3) муарова кладка, g=1800 кг/м3.
4) залізобетонні перемички,
g=2500 кг/м3.
5) анкер, g=7850 кг/м3.
6) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
|
kбалкону=0,58
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
12. Вузол сполучення верху вікна з цегляною стіною
|
|
|
1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) залізобетонні перемички,
g=2500 кг/м3 .
3) віконна коробка з дерева,
g=500 кг/м3.
4) герметик, g=1800 кг/м3.
5) віконний блок, g=500 кг/м3.
6) скло, g= 2500 кг/м3.
|
kверха вікна=1,19
|
|
 13. Вузол сполучення низу вікна з цегляною стіною
|
|
|
1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) металевий костиль, g=7850 кг/м3.
3) злив з оцинкованої сталі,
g= 2600 кг/м3.
4) віконна коробка, g=500 кг/м3.
5) скло, g= 2500 кг/м3.
6) віконний блок, g=500 кг/м3.
7) підвіконна дошка, g=500 кг/м3.
8) руберойд, g=1800 кг/м3.
9) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
|
kнизу вікна=0,55
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
14. Вузол сполучення зовнішньої стіни з цегли зі сумісною покрівлею
|
|
|
1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) покриття з руберойду та гравію утопленого в бітум, g=1800 кг/м3 .
3) керамзитобетон, g= 1200кг/м3.
4) залізобетонна плита покриття,
g=2500 кг/м3.
5) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
|
k покрівлі=0,48
|
|
 15. Вузол вертикального стику внутрішніх стінових панелей
|
|
|
1) залізобетонні плити,
g=2500 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
|
k вн.стін.пан.=0,69
|
|
|
|
|
|
|
Тип вузла
|
Конструктивні елементи вузла
|
k вузла,
Вт/(
м К)
|
|
16. Вузол вертикального стику внутрішніх стін з цегли
|
|
|
1) внутрішні стіни з цегли,
g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
|
k вн.цегл.стіна = 0,42
|
|
|
|
|
И.5 Порядок визначення лінійного коефіцієнту теплопередачі, k, Вт/(м . К)
И.5.1 Визначається кількість теплоти (Q1
і Q2), яка проходить через кожний вузол (стик) конструкції огородження, утворений перетином суміжних конструкцій, протяжністю L (м) з відомими однорідними теплотехнічними характеристиками (рисунок И.1).
Загальна кількість теплоти, що проходить через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням, Qзаг, визначається на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля. Кількість теплоти, яка проходить через теплопровідне включення (вузол, стик), QТВ, визначається за формулою:
QТВ = Qзаг - (Q1 + Q2) . (И.5)
Лінійний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою:
k =QТВ /L(tв - tз). (И.6)
де L - довжина розглянутого фрагменту конструкції огородження з теплопровідним включенням або вузлом (стиком), м;
tв, tз - відповідно внутрішня та зовнішня температури повітря, 0С.
И.6 Загальні втрати тепла через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням визначаЮться за формулою:
 , (И.7)
де R
– опір теплопередачі та площа j-го фрагменту основного поля конструкції.
а) температурне поле вузла;
б) епюра питомого теплового потоку вузла;
в) модель визначення питомого теплового потоку вузла;
г) питомий тепловий потік з використанням поняття лінійного коефіцієнта теплопередачі.
Рисунок И. 1 – Принципи моделювання при визначенні лінійного коефіцієнту теплопередачі.
ДОДАТОК К
(обов’язковий)
вологіснІ умовИ експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях
|
Вологісний режим приміщень за додатком Г (табл.Г1)
|
Умови експлуатації
|
|
Сухий
|
А
|
|
Нормальний
|
Б
|
|
Вологий
|
Б
|
|
Мокрий
|
Б
|
|
Примітки: 1. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.
|
ДОДАТОК Л
(обов’язковий)
РОЗРАХУНКОВІ ТЕПЛОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Таблиця Л.1. Значення розрахункових теплофізичних характеристик
|
|
Назва матеріалу
|
Характеристика в сухому стані
|
Розрахунковий вміст вологи за масою в умовах експлуатації
w, %
|
Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
|
|
густина,
 ,
кг/м3
|
питома теплоєм-
ність,
с0 ,
кДж/(кг К)
|
теплопро-відність
 ,
Вт/(м К)
|
теплопровідність,
|
коефіцієнт теплозасвоєння,
s, Вт/(м2К)
|
коефіцієнт паропро-
никності
 ,
мг/(м год Па)
|
|
А
|
Б
|
А
|
Б
|
А
|
Б
|
А,Б
|
|
|
1
|
2
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
1.ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ
|
|
Волокнисті матеріали
|
|
1
|
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому
негофрованої структури
|
75
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,055
|
0,062
|
0,55
|
0,61
|
0,55
|
|
125
|
0,84
|
0,049
|
2
|
5
|
0,060
|
0,070
|
0,73
|
0,82
|
0,49
|
|
150
|
0,84
|
0,044
|
2
|
5
|
0,055
|
0,066
|
0,75
|
0,87
|
0,45
|
|
175
|
0,84
|
0,046
|
2
|
5
|
0,058
|
0,072
|
0,83
|
0,98
|
0,41
|
|
200
|
0,84
|
0,049
|
2
|
5
|
0,064
|
0,081
|
0,93
|
1,11
|
0,37
|
|
2
|
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому
гофрованої структури
|
175
|
0,84
|
0,051
|
2
|
5
|
0,065
|
0,079
|
0,88
|
1,04
|
0,40
|
|
200
|
0,84
|
0,053
|
2
|
5
|
0,071
|
0,087
|
0,98
|
1,16
|
0,36
|
|
3
|
Плити мінераловатні гофрованої структури
|
70
|
0,84
|
0,042
|
2
|
5
|
0,050
|
0,055
|
0,49
|
0,54
|
0,54
|
|
100
|
0,84
|
0,043
|
2
|
5
|
0,053
|
0,060
|
0,60
|
0,68
|
0,48
|
|
170
|
0,84
|
0,045
|
2
|
5
|
0,059
|
0,070
|
0,82
|
0,97
|
0,41
|
|
4
|
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому (вміст зв’язуючого за масою від 6,5% до 8,0 %)
|
150
|
0,84
|
0,044
|
2
|
5
|
0,054
|
0,064
|
0,76
|
0,88
|
0,45
|
|
170
|
0,84
|
0,045
|
2
|
5
|
0,055
|
0,065
|
0,82
|
0,97
|
0,42
|
|
180
|
0,84
|
0,046
|
2
|
5
|
0,056
|
0,066
|
0,86
|
1,02
|
0,40
|
|
5
|
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому (вміст зв’язуючого за масою від 4,0% до 5,0 %)
|
20
|
0,84
|
0,044
|
0,5
|
1,0
|
0,048
|
0,049
|
0,25
|
0,26
|
0,56
|
|
30
|
0,84
|
0,043
|
0,5
|
1,0
|
0,046
|
0,047
|
0,30
|
0,31
|
0,55
|
|
50
|
0,84
|
0,042
|
0,5
|
1,0
|
0,045
|
0,046
|
0,39
|
0,40
|
0,54
|
|
80
|
0,84
|
0,041
|
0,5
|
1,0
|
0,044
|
0,045
|
0,50
|
0,53
|
0,49
|
|
110
|
0,84
|
0,042
|
0,5
|
1,0
|
0,045
|
0,047
|
0,56
|
0,57
|
0,45
|
|
190
|
0,84
|
0,043
|
0,5
|
1,0
|
0,047
|
0,052
|
0,78
|
0,82
|
0,32
|
|
6
|
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому (вміст зв’язуючого за масою від 3,5% до 4,2 %)
|
30
|
0,84
|
0,04
|
0,5
|
1,0
|
0,044
|
0,045
|
0,29
|
0,30
|
0,55
|
|
50
|
0,84
|
0,039
|
0,5
|
1,0
|
0,041
|
0,042
|
0,36
|
0,37
|
0,52
|
|
70
|
0,84
|
0,037
|
0,5
|
1,0
|
0,039
|
0,040
|
0,42
|
0,43
|
0,50
|
|
110
|
0,84
|
0,038
|
0,5
|
1,0
|
0,043
|
0,044
|
0,55
|
0,56
|
0,45
|
|
140
|
0,84
|
0,039
|
0,5
|
1,0
|
0,044
|
0,045
|
0,62
|
0,61
|
0,41
|
|
180
|
0,84
|
0,040
|
0,5
|
1,0
|
0,047
|
0,048
|
0,72
|
0,75
|
0,34
|
|
220
|
0,84
|
0,041
|
0,5
|
1,0
|
0,048
|
0,050
|
0,81
|
0,84
|
0,32
|
|
7
|
Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті
|
40
|
0,84
|
0,045
|
2
|
5
|
0,053
|
0,059
|
0,58
|
0,66
|
0,53
|
|
90
|
0,84
|
0,041
|
2
|
5
|
0,050
|
0,054
|
0,48
|
0,54
|
0,50
|
|
8
|
Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні
|
75
|
0,84
|
0,048
|
2
|
5
|
0,060
|
0,064
|
0,55
|
0,61
|
0,49
|
|
125
|
0,84
|
0,050
|
2
|
5
|
0,064
|
0,070
|
0,73
|
0,82
|
0,30
|
|
9
|
Мати мінераловатні прошивні будівельні
|
70
|
0,84
|
0,041
|
2
|
5
|
0,049
|
0,054
|
0,48
|
0,54
|
0,49
|
|
95
|
0,84
|
0,043
|
2
|
5
|
0,053
|
0,059
|
0,58
|
0,66
|
0,40
|
|
10
|
Мати прошивні теплоізоляційні
|
50
|
0,84
|
0,038
|
2
|
5
|
0,045
|
0,048
|
0,39
|
0,43
|
0,59
|
|
11
|
Плити з скляного штапельного волокна
|
30
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,061
|
0,065
|
0,35
|
0,39
|
0,61
|
|
75
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,062
|
0,067
|
0,56
|
0,62
|
0,58
|
|
160
|
0,84
|
0,052
|
2
|
5
|
0,064
|
0,070
|
0,83
|
0,93
|
0,53
|
|
190
|
0,84
|
0,057
|
2
|
5
|
0,070
|
0,073
|
0,95
|
1,03
|
0,50
|
|
12
|
Плити зі скляного штапельного волокна (вміст зв’язуючого за масою, від 3,5% до 4,0 %)
|
15
|
0,84
|
0,040
|
1
|
4
|
0,050
|
0,051
|
0,21
|
0,23
|
0,61
|
|
55
|
0,84
|
0,038
|
1
|
4
|
0,045
|
0,048
|
0,38
|
0,42
|
0,49
|
|
140
|
0,84
|
0,040
|
1
|
4
|
0,049
|
0,051
|
0,66
|
0,73
|
0,41
|
|
13
|
Плити зі скляного штапельного волокна (вміст зв’язуючого за масою від 4,0% до 4,5 %)
|
20
|
0,84
|
0,039
|
1
|
3
|
0,043
|
0,047
|
0,25
|
0,27
|
0,55
|
|
80
|
0,84
|
0,035
|
1
|
4
|
0,042
|
0,049
|
0,48
|
0,52
|
0,47
|
|
14
|
Мати зі скляного штапельного волокна (вміст зв’язуючого за масою від 3,5% до 4,0 %)
|
10
|
0,84
|
0,043
|
1
|
4
|
0,050
|
0,053
|
0,18
|
0,19
|
0,55
|
|
15
|
Мати зі скляного штапельного волокна (вміст зв’язуючого за масою від 4,0% до 4,5 %)
|
10
|
0,84
|
0,046
|
1
|
3
|
0,051
|
0,054
|
0,19
|
0,20
|
0,69
|
|
15
|
0,84
|
0,043
|
1
|
3
|
0,047
|
0,052
|
0,23
|
0,24
|
0,60
|
|
16
|
Мати зі скляного штапельного волокна (вміст зв’язуючого за масою від 5,0% до 5,5 %)
|
25
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,061
|
0,065
|
0,32
|
0,35
|
0,62
|
|
35
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,060
|
0,064
|
0,38
|
0,41
|
0,60
|
|
50
|
0,84
|
0,047
|
2
|
5
|
0,061
|
0,065
|
0,45
|
0,49
|
0,60
|
|
17
|
Вироби теплоізоляційні скловолокнисті
|
45
|
0,84
|
0,037
|
2
|
5
|
0,044
|
0,046
|
0,36
|
0,40
|
0,60
|
|
18
|
Вата мінеральна
|
80
|
0,84
|
0,045
|
2
|
5
|
0,060
|
0,064
|
0,55
|
,61
|
0,40
|
|
100
|
0,84
|
0,050
|
2
|
5
|
0,064
|
0,070
|
0,71
|
0,80
|
0,30
|
|
1.2. Полімерні матеріали
|
|
19
|
Плити пінополістирольні
|
15
|
1,34
|
0,040
|
2
|
10
|
0,045
|
0,055
|
0,28
|
0,33
|
0,05
|
|
25
|
1,34
|
0,038
|
2
|
10
|
0,043
|
0,053
|
0,34
|
0,40
|
0,05
|
|
35
|
1,34
|
0,037
|
2
|
10
|
0,041
|
0,050
|
0,40
|
0,46
|
0,05
|
|
50
|
1,34
|
0,034
|
2
|
10
|
0,040
|
0,045
|
0,46
|
0,53
|
0,05
|
|
20
|
Плити пінополістирольні екструзійні
|
50
|
1,34
|
0,033
|
2
|
10
|
0,038
|
0,043
|
0,47
|
0,54
|
0,02
|
|
80
|
1,34
|
0,035
|
2
|
10
|
0,041
|
0,049
|
0,59
|
0,73
|
0,02
|
|
21
|
Плити пінополістирольні екструзійні
|
20
|
1,34
|
0,037
|
2
|
10
|
0,039
|
0,041
|
0,29
|
0,32
|
0,02
|
|
25
|
1,34
|
0,036
|
2
|
10
|
0,038
|
0,040
|
0,32
|
0,36
|
0,02
|
|
30
|
1,34
|
0,035
|
2
|
10
|
0,037
|
0,039
|
0,34
|
0,39
|
0,02
|
|
22
|
Плити пінополістирольні екструзійні
|
39
|
1,45
|
0,034
|
1
|
2
|
0,037
|
0,037
|
0,40
|
0,40
|
0,025
|
|
23
|
Блоки пінополістирольні
|
20
|
1,45
|
0,038
|
2
|
10
|
0,044
|
0,045
|
0,24
|
0,35
|
0,04
|
|
30
|
1,45
|
0,035
|
2
|
10
|
0,041
|
0,043
|
0,29
|
0,42
|
0,04
|
|
24
|
Вироби з жорсткого пінополіуретану
|
40
|
1,47
|
0,029
|
2
|
5
|
0,040
|
0,040
|
0,40
|
0,42
|
0,05
|
|
60
|
1,47
|
0,035
|
2
|
5
|
0,041
|
0,041
|
0,53
|
0,55
|
0,05
|
|
80
|
1,47
|
0,041
|
2
|
5
|
0,050
|
0,050
|
0,67
|
0,70
|
0,05
|
|
25
|
Плити з резольно-формальдегідного пінопласта
|
40
|
1,68
|
0,038
|
5
|
20
|
0,041
|
0,060
|
0,48
|
0,66
|
0,23
|
|
50
|
1,68
|
0,041
|
5
|
20
|
0,050
|
0,064
|
0,59
|
0,77
|
0,23
|
|
100
|
1,68
|
0,047
|
5
|
20
|
0,052
|
0,076
|
0,85
|
1,18
|
0,15
|
|
26
|
Вироби зі спіненої карбомідно-формальдегідної смоли
|
15
|
1,68
|
0,047
|
7
|
30
|
0,058
|
0,064
|
0,27
|
0,34
|
0,51
|
|
25
|
1,68
|
0,043
|
7
|
30
|
0,063
|
0,074
|
0,36
|
0,47
|
0,42
|
|
30
|
1,68
|
0,041
|
7
|
30
|
0,070
|
0,085
|
0,42
|
0,56
|
0,40
|
|
27
|
Вироби зі спіненого пінополіетілену
|
30
|
1,34
|
0,043
|
2
|
5
|
0,044
|
0,047
|
0,30
|
0,33
|
0,02
|
|
50
|
1,34
|
0,039
|
2
|
5
|
0,042
|
0,045
|
0,38
|
0,41
|
0,02
|
|
28
|
Вироби зі спіненого хімічно сшитого пінополіетилену
|
30
|
1,34
|
0,038
|
2
|
5
|
0,042
|
0,043
|
0,38
|
0,40
|
0,02
|
|
1.3. Вироби з природної органічної та неорганічної сировини
|
|
29
|
Вироби перлітофосфогельові
|
200
|
1,05
|
0,064
|
3
|
12
|
0,070
|
0,090
|
1,10
|
1,43
|
0,23
|
|
300
|
1,05
|
0,076
|
3
|
12
|
0,080
|
0,120
|
1,43
|
2,02
|
0,20
|
|
30
|
Блоки полістиролбетонні стінові
|
200
|
1,06
|
0,065
|
4
|
8
|
0,070
|
0,080
|
1,12
|
1,28
|
0,12
|
|
300
|
1,06
|
0,085
|
4
|
8
|
0,090
|
0,110
|
1,55
|
1,83
|
0,10
|
|
600
|
1,06
|
0,145
|
4
|
8
|
0,175
|
0,200
|
3,07
|
3,49
|
0,068
|
|
31
|
Вироби теплоізоляційні перлітоцементні та перлітогипсові
|
300
|
0,84
|
0,075
|
10
|
15
|
0,098
|
0,108
|
0,92
|
1,26
|
0,198
|
|
450
|
0,84
|
0,086
|
10
|
15
|
0,118
|
0,202
|
1,89
|
2,63
|
0,18
|
|
32
|
Вироби перлітобентонітові теплоізоляційні
|
250
|
0,84
|
0,072
|
10
|
15
|
0,083
|
0,091
|
1,38
|
1,55
|
0,20
|
|
300
|
0,84
|
0,082
|
10
|
15
|
0,098
|
0,110
|
1,64
|
1,85
|
0,15
|
|
400
|
0,84
|
0,110
|
10
|
15
|
0,140
|
0,160
|
2,26
|
2,59
|
0,10
|
|
33
|
Блоки перлітобетонні стінові
|
500
|
0,84
|
0,084
|
10
|
15
|
0,110
|
0,130
|
2,24
|
2,63
|
0,33
|
|
600
|
0,84
|
0,090
|
10
|
15
|
0,120
|
0,140
|
2,57
|
3,01
|
0,30
|
|
650
|
0,84
|
0,093
|
10
|
15
|
0,130
|
0,150
|
2,78
|
3,22
|
0,29
|
|
34
|
Вироби цементополістирольні
|
250
|
0,84
|
0,066
|
4
|
8
|
0,09
|
0,1
|
1,29
|
1,45
|
0,1
|
|
300
|
0,84
|
0,076
|
4
|
8
|
0,10
|
0,11
|
1,53
|
1,74
|
0,095
|
|
400
|
0,84
|
0,096
|
4
|
8
|
0,12
|
0,15
|
2,02
|
2,33
|
0,08
|
|
500
|
0,84
|
0,116
|
4
|
8
|
0,14
|
0,19
|
2,53
|
2,95
|
0,070
|
|
550
|
0,84
|
0,126
|
4
|
8
|
0,15
|
0,21
|
2,78
|
3,28
|
0,068
|
|
35
|
Піноскло
|
160
|
0,84
|
0,059
|
0,5
|
1
|
0,060
|
0,061
|
0,80
|
0,81
|
0
|
|
36
|
Блоки кремнезитоцементні
|
300
|
0,84
|
0,073
|
3
|
6
|
0,08
|
0,086
|
1,30
|
1,43
|
0,29
|
|
400
|
0,84
|
0,083
|
3
|
6
|
0,09
|
0,096
|
1,59
|
1,75
|
0,23
|
|
500
|
0,84
|
0,093
|
3
|
6
|
0,10
|
0,11
|
1,87
|
2,1
|
0,17
|
|
37
|
Вироби з арболіту на портландцементі
|
300
|
2,30
|
0,07
|
10
|
15
|
0,11
|
0,14
|
2,56
|
2,99
|
0,30
|
|
400
|
2,30
|
0,08
|
10
|
15
|
0,13
|
0,16
|
3,21
|
3,70
|
0,26
|
|
600
|
2,30
|
0,12
|
10
|
15
|
0,18
|
0,23
|
4,63
|
5,43
|
0,11
|
|
800
|
2,30
|
0,16
|
10
|
15
|
0,24
|
0,3
|
6,17
|
7,16
|
0,11
|
|
38
|
Плити теплоізоляційні очеретяні
|
200
|
2,30
|
0,06
|
10
|
15
|
0,07
|
0,09
|
1,67
|
1,96
|
0,49
|
|
300
|
2,30
|
0,07
|
10
|
15
|
0,09
|
0,14
|
2,31
|
2,99
|
0,45
|
|
39
|
Вироби перлітобітумні теплоізоляційні
|
300
|
1,68
|
0,087
|
1
|
2
|
0,09
|
0,099
|
1,84
|
1,95
|
0,04
|
|
400
|
1,68
|
0,111
|
1
|
2
|
0,12
|
0,13
|
2,45
|
2,59
|
0,04
|
|
40
|
Плити деревноволокнисті та деревно-стружечні
|
200
|
2,30
|
0,06
|
10
|
12
|
0,07
|
0,08
|
1,67
|
1,81
|
0,24
|
|
400
|
2,30
|
0,08
|
10
|
12
|
0,11
|
0,13
|
2,95
|
3,26
|
0,19
|
|
600
|
2,30
|
0,11
|
10
|
12
|
0,13
|
0,16
|
3,93
|
4,43
|
0,13
|
|
800
|
2,30
|
0,13
|
10
|
12
|
0,19
|
0,23
|
5,49
|
6,13
|
0,12
|
|
1000
|
2,30
|
0,15
|
10
|
12
|
0,23
|
0,29
|
6,75
|
7,7
|
0,12
|
|
1.4. Бетони теплоізоляційні
|
|
41
|
Бетони ніздрюваті
|
200
|
0,84
|
0,065
|
4
|
6
|
0,069
|
0,074
|
1,01
|
1,08
|
0,28
|
|
300
|
0,84
|
0,08
|
4
|
6
|
0,09
|
0,10
|
1,41
|
1,48
|
0,26
|
|
400
|
0,84
|
0,10
|
4
|
6
|
0,11
|
0,13
|
1,84
|
2,1
|
0,23
|
|
500
|
0,84
|
0,12
|
4
|
6
|
0,15
|
0,16
|
2,38
|
2,48
|
0,20
|
|
42
|
Вермікулітобетон
|
400
|
0,84
|
0,09
|
8
|
13
|
0,11
|
0,13
|
1,94
|
2,29
|
0,19
|
|
600
|
0,84
|
0,14
|
8
|
13
|
0,16
|
0,17
|
2,87
|
3,21
|
0,15
|
|
800
|
0,84
|
0,21
|
8
|
13
|
0,23
|
0,26
|
3,97
|
4,58
|
0,12
|
|
1.5. Матеріали теплоізоляційні засипні
|
|
43
|
Щебінь перлітовий
|
300
|
0,84
|
0,112
|
1
|
2
|
0,115
|
0,12
|
1,42
|
1,51
|
0,26
|
|
44
|
Гравій шлаковий
|
300
|
0,84
|
0,112
|
1
|
3
|
0,12
|
0,13
|
1,56
|
1,65
|
0,22
|
|
45
|
Щебінь шлаковий
|
350
|
0,84
|
0,162
|
1
|
3
|
0,17
|
0,19
|
2,00
|
2,16
|
0,21
|
|
46
|
Щебінь вермікулітовий
|
250
|
0,84
|
0,112
|
2
|
3
|
0,13
|
0,15
|
1,48
|
1,62
|
0,26
|
|
47
|
Гравій керамзитовий
|
200
|
0,84
|
0,099
|
2
|
3
|
0,11
|
0,12
|
1,22
|
1,3
|
0,26
|
|
300
|
0,84
|
0,14
|
2
|
3
|
0,12
|
0,13
|
1,56
|
1,66
|
0,25
|
|
400
|
0,84
|
0,12
|
2
|
3
|
0,13
|
0,14
|
1,87
|
1,99
|
0,24
|
|
600
|
0,84
|
0,14
|
2
|
3
|
0,17
|
0,2
|
2,62
|
2,91
|
0,23
|
|
800
|
0,84
|
0,18
|
2
|
3
|
0,21
|
0,23
|
3,36
|
3,6
|
0,21
|
|
48
|
Щебінь шлакопемзовий
|
400
|
0,84
|
0,17
|
2
|
3
|
0,21
|
0,23
|
2,35
|
2,52
|
0,24
|
|
49
|
Пісок вермікулітовий
|
100
|
0,84
|
0,064
|
1
|
3
|
0,076
|
0,08
|
0,7
|
0,75
|
0,3
|
|
200
|
0,84
|
0,076
|
1
|
3
|
0,09
|
0,11
|
1,08
|
1,24
|
0,23
|
|
50
|
Пісок для будівельних робіт
|
1600
|
0,84
|
0,35
|
1
|
2
|
0,47
|
0,58
|
6,95
|
7,91
|
0,17
|
|
1.6. Розчини теплоізоляційні
|
|
51
|
Розчини цементноперлітові
|
600
|
0,84
|
0,14
|
10
|
15
|
0,19
|
0,23
|
3,24
|
3,84
|
0,17
|
|
800
|
0,84
|
0,16
|
7
|
12
|
0,21
|
0,26
|
3,73
|
4,51
|
0,16
|
|
1000
|
0,84
|
0,21
|
7
|
12
|
0,26
|
0,30
|
4,64
|
5,42
|
0,15
|
|
52
|
Розчини гіпсоперлітові
|
400
|
0,84
|
0,09
|
6
|
10
|
0,13
|
0,15
|
2,03
|
2,35
|
0,53
|
|
500
|
0,84
|
0,12
|
6
|
10
|
0,15
|
0,19
|
2,44
|
2,95
|
0,43
|
|
53
|
Розчини цементно-кремнезитові
|
200
|
0,84
|
0,063
|
4
|
8
|
0,072
|
0,08
|
1,03
|
1,17
|
0,35
|
|
300
|
0,84
|
0,073
|
4
|
8
|
0,082
|
0,09
|
1,34
|
1,52
|
0,29
|
|
54
|
Розчини цементно-шлакові
|
1200
|
0,84
|
0,35
|
2
|
4
|
0,47
|
0,58
|
6,16
|
7,15
|
0,14
|
|
1400
|
0,84
|
0,41
|
2
|
4
|
0,52
|
0,64
|
7,0
|
8,11
|
0,11
|
|
55
|
Розчини цементнопінополістирольні
|
600
|
0,84
|
0,10
|
4
|
10
|
0,12
|
0,17
|
2,33
|
3,06
|
0,07
|
|
2. КонструкцІЙно - теплоІзоляцІЙнІ матерІалИ
|
|
2.1. Бетони ніздрюваті
|
|
56
|
Бетони ніздрюваті
|
500
|
0,84
|
0,12
|
4
|
6
|
0,15
|
0,16
|
2,38
|
2,48
|
0,20
|
|
600
|
0,84
|
0,13
|
4
|
6
|
0,16
|
0,18
|
2,65
|
2,9
|
0,17
|
|
700
|
0,84
|
0,18
|
6
|
8
|
0,24
|
0,27
|
3,66
|
3,98
|
0,16
|
|
800
|
0,84
|
0,21
|
6
|
8
|
0,27
|
0,30
|
4,16
|
4,51
|
0,14
|
|
900
|
0,84
|
0,24
|
6
|
8
|
0,33
|
0,36
|
4,82
|
5,23
|
0,12
|
|
1000
|
0,84
|
0,29
|
8
|
12
|
0,38
|
0,44
|
5,72
|
6,59
|
0,11
|
|
1100
|
0,84
|
0,34
|
10
|
15
|
0,45
|
0,51
|
6,74
|
7,74
|
0,1
|
|
1200
|
0,84
|
0,38
|
10
|
15
|
0,49
|
0,55
|
7,37
|
8,48
|
0,09
|
|
57
|
Газо-та пінозолобетон
|
1000
|
0,84
|
0,23
|
15
|
22
|
0,44
|
0,5
|
6,86
|
8,01
|
0,098
|
|
1200
|
0,84
|
0,29
|
15
|
22
|
0,52
|
0,58
|
8,17
|
9,46
|
0,075
|
|
2.2. Бетони легкі
|
|
58
|
Керамзитобетон на керамзитовому піску
|
500
|
0,84
|
0,14
|
5
|
10
|
0,17
|
0,23
|
2,55
|
3,25
|
0,3
|
|
600
|
0,84
|
0,16
|
5
|
10
|
0,20
|
0,26
|
3,03
|
3,78
|
0,26
|
|
800
|
0,84
|
0,21
|
5
|
10
|
0,24
|
0,31
|
3,83
|
4,77
|
0,19
|
|
1000
|
0,84
|
0,27
|
5
|
10
|
0,33
|
0,41
|
5,03
|
6,13
|
0,14
|
|
1200
|
0,84
|
0,36
|
5
|
10
|
0,44
|
0,52
|
6,36
|
7,57
|
0,11
|
|
1400
|
0,84
|
0,47
|
5
|
10
|
0,56
|
0,65
|
7,75
|
9,14
|
0,098
|
|
1600
|
0,84
|
0,58
|
5
|
10
|
0,67
|
0,79
|
9,06
|
10,77
|
0,09
|
|
1800
|
0,84
|
0,66
|
5
|
10
|
0,80
|
0,92
|
10,5
|
12,33
|
0,09
|
|
59
|
Керамзитобетон на кварцовому піску з поризацією
|
800
|
0,84
|
0,23
|
4
|
8
|
0,29
|
0,35
|
4,13
|
4,9
|
0,075
|
|
1000
|
0,84
|
0,33
|
4
|
8
|
0,41
|
0,47
|
5,49
|
6,35
|
0,075
|
|
1200
|
0,84
|
0,41
|
4
|
8
|
0,52
|
0,58
|
6,77
|
7,72
|
0,075
|
|
60
|
Керамзитобетон на перлітовому піску
|
800
|
0,84
|
0,22
|
9
|
13
|
0,29
|
0,35
|
4,54
|
5,32
|
0,17
|
|
1000
|
0,84
|
0,28
|
9
|
13
|
0,35
|
0,41
|
5,57
|
6,43
|
0,15
|
|
61
|
Керамзитошлакобетон
|
1000
|
0,84
|
0,25
|
4
|
8
|
0,33
|
0,41
|
5,06
|
5,91
|
0,15
|
|
62
|
Перлітобетон
|
600
|
0,84
|
0,12
|
10
|
15
|
0,19
|
0,23
|
3,24
|
3,84
|
0,3
|
|
800
|
0,84
|
0,16
|
10
|
15
|
0,27
|
0,33
|
4,45
|
5,32
|
0,26
|
|
1000
|
0,84
|
0,22
|
10
|
15
|
0,33
|
0,38
|
5,5
|
6,38
|
0,19
|
|
1200
|
0,84
|
0,29
|
10
|
15
|
0,44
|
0,5
|
6,96
|
8,01
|
0,15
|
|
63
|
Шлакопемзобетон
|
1000
|
0,84
|
0,23
|
5
|
8
|
0,31
|
0,37
|
4,87
|
5,63
|
0,11
|
|
1200
|
0,84
|
0,29
|
5
|
8
|
0,37
|
0,44
|
5,83
|
6,73
|
0,11
|
|
1400
|
0,84
|
0,35
|
5
|
8
|
0,44
|
0,52
|
6,87
|
7,9
|
0,098
|
|
1600
|
0,84
|
0,41
|
5
|
8
|
0,52
|
0,63
|
7,98
|
9,29
|
0,09
|
|
64
|
Бетон на доменних гранульованих шлаках
|
1200
|
0,84
|
0,35
|
5
|
8
|
0,47
|
0,52
|
6,57
|
7,31
|
0,11
|
|
1400
|
0,84
|
0,41
|
5
|
8
|
0,52
|
0,58
|
7,46
|
8,34
|
0,098
|
|
1600
|
0,84
|
0,47
|
5
|
8
|
0,58
|
0,64
|
8,43
|
9,37
|
0,09
|
|
65
|
Бетон на зольному гравії
|
1000
|
0,84
|
0,24
|
5
|
8
|
0,30
|
0,35
|
4,79
|
5,48
|
0,12
|
|
1200
|
0,84
|
0,35
|
5
|
8
|
0,41
|
0,47
|
6,14
|
6,95
|
0,11
|
|
1400
|
0,84
|
0,47
|
5
|
8
|
0,52
|
0,58
|
7,46
|
8,34
|
0,09
|
|
2.3. Вироби гіпсові
|
|
66
|
Плити з гіпсу
|
1000
|
0,84
|
0,23
|
4
|
6
|
0,29
|
0,35
|
4,62
|
5,28
|
0,11
|
|
1200
|
0,84
|
0,35
|
4
|
6
|
0,41
|
0,47
|
6,01
|
6,7
|
0,1
|
|
67
|
Листи гіпсокартонні
|
800
|
0,84
|
0,15
|
4
|
6
|
0,19
|
0,21
|
3,34
|
3,66
|
0,075
|
|
2.4. Вироби бетонні
|
|
68
|
Блоки кремнезитоцементні
|
700
|
0,84
|
0,2
|
4
|
8
|
0,21
|
0,23
|
3,28
|
3,63
|
0,19
|
|
800
|
0,84
|
0,21
|
4
|
8
|
0,22
|
0,24
|
3,59
|
4,05
|
0,17
|
|
1000
|
0,84
|
0,23
|
4
|
8
|
0,23
|
0,27
|
4,28
|
4,81
|
0,13
|
|
1200
|
0,84
|
0,25
|
4
|
8
|
0,27
|
0,29
|
4,87
|
5,45
|
0,11
|
|
2.5. Деревина та вироби з неї
|
|
69
|
Сосна та ялина поперек волокон
|
500
|
2,3
|
0,09
|
15
|
20
|
0,14
|
0,18
|
3,87
|
4,54
|
0,06
|
|
70
|
Сосна та ялина уздовж волокон
|
500
|
2,3
|
0,18
|
15
|
20
|
0,29
|
0,35
|
5,56
|
6,33
|
0,32
|
|
71
|
Дуб поперек волокон
|
700
|
2,3
|
0,10
|
10
|
15
|
0,18
|
0,23
|
5,0
|
5,86
|
0,05
|
|
72
|
Дуб уздовж волокон
|
700
|
2,3
|
0,23
|
10
|
15
|
0,35
|
0,41
|
6,9
|
7,83
|
0,3
|
|
73
|
Фанера клеєна
|
600
|
2,3
|
0,12
|
10
|
13
|
0,15
|
0,18
|
4,22
|
4,73
|
0,02
|
|
74
|
Картон облицювальний
|
1000
|
2,3
|
0,18
|
5
|
10
|
0,21
|
0,23
|
6,2
|
6,75
|
0,06
|
|
75
|
Картон будівельний багатошаровий
|
650
|
2,3
|
0,13
|
6
|
12
|
0,15
|
0,18
|
4,26
|
4,89
|
0,083
|
|
2.6. Цегляна кладка з порожнистої цегли
|
|
76
|
Керамічної порожнистої густиною 1400 кг/м3
(брутто) на цементно-піщаному розчині
|
1600
|
0,88
|
0,47
|
1
|
2
|
0,58
|
0,64
|
7,91
|
8,48
|
0,14
|
|
77
|
Керамічної порожнистої густиною 1300 кг/м3
(брутто) на цементно-піщаному розчині
|
1400
|
0,88
|
0,41
|
1
|
2
|
0,52
|
0,58
|
7,01
|
7,56
|
0,16
|
|
78
|
Керамічної порожнистої густиною 1000 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині
|
1200
|
0,88
|
0,35
|
1
|
2
|
0,47
|
0,52
|
6,16
|
6,62
|
0,17
|
|
2.7. Кладка з виробів бетонних
|
|
79
|
З блоків керамзитошлакобетонних на цементно-піщаному розчині
густиною 850 кг/м3 (брутто)
густиною 800 кг/м3 (брутто)
|
1350
|
0,88
|
0,34
|
1
|
2
|
0,46
|
0,51
|
5,95
|
6,41
|
0,15
|
|
1400
|
0,88
|
0,31
|
1
|
2
|
0,37
|
0,43
|
5,06
|
5,91
|
0,15
|
|
80
|
З блоків кремнезитоцементних на вапняному розчині із сіопорового та кварцового піску
|
400
|
0,88
|
0,085
|
3
|
6
|
0,09
|
0,092
|
1,62
|
1,74
|
0,22
|
|
3. Матеріали конструкційні
|
|
3.1. Бетони конструкційні
|
|
81
|
Залізобетон
|
2500
|
0,84
|
1,69
|
2
|
3
|
1,92
|
2,04
|
17,98
|
18,95
|
0,03
|
|
82
|
Бетон на гравію або щебені з природного каменю
|
2400
|
0,84
|
1,51
|
2
|
3
|
1,74
|
1,86
|
16,77
|
17,88
|
0,03
|
|
3.2. Розчини будівельні
|
|
83
|
Розчин цементно-піщаний
|
1600
|
0,84
|
0,47
|
2
|
4
|
0,70
|
0,81
|
8,69
|
9,76
|
0,12
|
|
84
|
Розчин складний
(пісок, вапно, цемент)
|
1700
|
0,84
|
0,52
|
2
|
4
|
0,70
|
0,87
|
8,95
|
10,42
|
0,098
|
|
85
|
Розчин вапняно-піщаний
|
1800
|
0,84
|
0,58
|
2
|
4
|
0,76
|
0,93
|
9,6
|
11,09
|
0,09
|
3.3. Облицювання природним каменем та керамічною плиткою
|
|
86
|
Плити та вироби з природного каменю:
- граніт, гнейс та базальт
|
2800
|
0,88
|
3,49
|
0
|
0
|
3,49
|
3,49
|
25,04
|
25,04
|
0,008
|
|
87
|
- мармур
|
2800
|
0,88
|
2,91
|
0
|
0
|
2,91
|
2,91
|
22,86
|
22,86
|
0,008
|
|
88
|
-вапняк
|
1600
|
0,88
|
0,58
|
2
|
3
|
0,73
|
0,81
|
9,06
|
9,75
|
0,09
|
|
1800
|
0,88
|
0,70
|
2
|
3
|
0,93
|
1,05
|
10,85
|
11,77
|
0,075
|
|
2000
|
0,88
|
0,93
|
2
|
3
|
1,16
|
1,28
|
12,77
|
13,7
|
0,06
|
|
89
|
-туф
|
1000
|
0,88
|
0,21
|
3
|
5
|
0,24
|
0,29
|
4,2
|
4,8
|
0,11
|
|
1200
|
0,88
|
0,27
|
3
|
5
|
0,35
|
0,41
|
5,55
|
6,25
|
0,11
|
|
1400
|
0,88
|
0,33
|
3
|
5
|
0,43
|
0,52
|
6,64
|
7,6
|
0,098
|
|
1600
|
0,88
|
0,41
|
3
|
5
|
0,52
|
0,64
|
7,81
|
9,02
|
0,09
|
|
1800
|
0,88
|
0,56
|
3
|
5
|
0,7
|
0,81
|
9,61
|
10,76
|
0,083
|
|
2000
|
0,88
|
0,76
|
3
|
5
|
0,93
|
1,05
|
11,68
|
12,92
|
0,075
|
|
90
|
Плити керамічні для підлоги
|
2000
|
0,88
|
0,89
|
3
|
5
|
0,96
|
1,1
|
11,63
|
12,55
|
0,06
|
|
3.4. Кладка цегляна з повнотілої цегли
|
|
91
|
Глиняної звичайної
на цементно-піщаному розчині
|
1800
|
0,88
|
0,56
|
1
|
2
|
0,70
|
0,81
|
9,2
|
10,12
|
0,11
|
|
92
|
Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині
|
1700
|
0,88
|
0,52
|
1,5
|
3
|
0,64
|
0,76
|
8,64
|
9,7
|
0,12
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
93
|
Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині
|
1600
|
0,88
|
0,47
|
2
|
4
|
0,58
|
0,70
|
8,08
|
9,23
|
0,15
|
|
94
|
Силікатної на цементно-піщаному розчині
|
1800
|
0,88
|
0,70
|
2
|
4
|
0,76
|
0,87
|
9,77
|
10,9
|
0,11
|
|
95
|
Трепельної на цементно-піщаному розчині
|
1000
|
0,88
|
0,29
|
2
|
4
|
0,41
|
0,47
|
5,35
|
5,96
|
0,23
|
|
1200
|
0,88
|
0,35
|
2
|
4
|
0,47
|
0,52
|
6,26
|
6,49
|
0,19
|
|
96
|
Шлакової на цементно-піщаному розчині
|
1500
|
0,88
|
0,52
|
1,5
|
3
|
0,64
|
0,70
|
8,12
|
8,76
|
0,11
|
|
3.5 Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог
|
|
97
|
Листи азбестоцементні
|
1600
|
0,84
|
0,23
|
2
|
3
|
0,35
|
0,41
|
6,14
|
6,8
|
0,03
|
|
1800
|
0,84
|
0,35
|
2
|
3
|
0,47
|
0,52
|
7,55
|
8,12
|
0,03
|
|
98
|
Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні
|
1000
|
1,68
|
0,17
|
0
|
0
|
0,17
|
0,17
|
4,56
|
4,56
|
0,008
|
|
1200
|
1,68
|
0,22
|
0
|
0
|
0,22
|
0,22
|
5,69
|
5,69
|
0,008
|
|
1400
|
1,68
|
0,27
|
0
|
0
|
0,27
|
0,27
|
6,8
|
6,8
|
0,008
|
|
99
|
Асфальтобетон
|
2100
|
1,68
|
1,05
|
0
|
0
|
1,05
|
1,05
|
16,43
|
16,43
|
0,008
|
|
100
|
Руберойд, пергамін
|
600
|
1,68
|
0,17
|
0
|
0
|
0,17
|
0,17
|
3,53
|
3,53
|
-
|
|
101
|
Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові
|
1600
|
1,47
|
0,33
|
0
|
0
|
0,33
|
0,33
|
7,52
|
7,52
|
0,002
|
|
1800
|
1,47
|
0,38
|
0
|
0
|
0,38
|
0,38
|
8,56
|
8,56
|
0,002
|
|
102
|
Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній основі
|
1400
|
1,47
|
0,23
|
0
|
0
|
0,23
|
0,23
|
5,87
|
5,87
|
0,002
|
|
1600
|
1,47
|
0,29
|
0
|
0
|
0,29
|
0,29
|
7,05
|
7,05
|
0,002
|
|
103
|
Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови
|
800
|
1,47
|
0,17
|
0
|
0
|
0,17
|
0,17
|
3,32
|
3,32
|
0,002
|
|
1200
|
1,47
|
0,21
|
0
|
0
|
0,21
|
0,21
|
4,51
|
4,51
|
0,02
|
|
3.6. Метали
|
|
104
|
Сталь арматурна
|
7850
|
0,482
|
58
|
0
|
0
|
58
|
58
|
126,5
|
126,5
|
0
|
|
105
|
Чавун
|
7200
|
0,482
|
50
|
0
|
0
|
50
|
50
|
112,5
|
112,5
|
0
|
|
106
|
Алюміній
|
2600
|
0,84
|
221
|
0
|
0
|
221
|
221
|
187,6
|
187,6
|
0
|
|
107
|
Латунь, мідь
|
8500
|
0,42
|
407
|
0
|
0
|
407
|
407
|
326
|
326
|
0
|
|
108
|
Скло віконне
|
2500
|
0,84
|
0,76
|
0
|
0
|
0,76
|
0,76
|
10,79
|
10,79
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Л.2 Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.
Л.2.1. Теплопровідність матеріалу у сухому та зволоженому стані визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).
Л.2.2 Випробування проводять із застосуванням випробувального обладнання та засобів вимірювальної техніки:
прилад по визначенню теплопровідності за ДСТУ Б В.2.7-105, з точністю визначення теплопровідності матеріалів ± 3 %; пристрій для зволоження зразків; лабораторні сушильні печі; кліматична камера, що дозволяє задавати температуру повітря у діапазоні від мінус 30 0С до +60 0С з точністю ± 1 0С, ваги, вимірювальні засоби. Усі засоби вимірювань повинні супроводжуватись посвідченнями державної метрологічної повірки у встановленому порядку
Л.2.3 Випробування виконують на зразках, виготовлених відповідно до нормативної технічної документації на ці вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутністю комплекту технічної документації.
Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробувань відбирають не менш 5 однотипних зразків.
Випробування виконують на зразках у вигляді прямокутного паралелепіпеда, лицьові грані якого мають форму квадрата з довжиною сторони не менше ніж 250 мм. Товщина зразка може становити від 20 мм до 50 мм. Лицьові грані зразка повинні бути плоскими й паралельними. Відхилення лицьових граней зразка від паралельності не повинне бути більше ніж 0,5 мм. Товщину зразка вимірюють штангенциркулем із похибкою не більше ніж 0,1 мм. Довжину й ширину зразка вимірюють лінійкою з похибкою не більше ніж 0,5 мм.
Зразок висушують до постійної маси при температурі, зазначеній в нормативному документі на матеріал або виріб. Зразок вважається висушеним до постійної маси, якщо різниця між двома послідовними вимірюваннями маси після чергового зважування не перевищує 0,5% за період не менше ніж 0,5 години. До проведення випробувань зразок витримується в ексикаторі з відносною вологістю не більше ніж 20%.
Л.2.4 Визначення теплопровідності матеріалу,
Визначають масу кожного зразка, m0і, кг, і густину
Визначають характеристики матеріалу в сухому стані:
 , (Л.1)
де N- кількість зразків, що випробовувалися;
 , (Л.2)
де
Л.2.5 Визначення розрахункової вологості матеріалу
За наявності у таблиці Л1 аналогічних матеріалів по складу і структурі з матеріалом, що випробується, розрахункові значення вологості, wА,
wБ, приймаються відповідно даним для аналогу. За відсутності аналогу проводять експериментальне визначення характеристик wА,
wБ, шляхом сорбційного зволоження зразків матеріалу згідно з ГОСТ 24816 послідовно при відносній вологості повітря відповідно 80% та 95%.
Після визначення значень wА (при 80% відносній вологості повітря) та wБ (при 95% відносній вологості повітря) здійснюють зволоження зразка до значень близьких до wА,
wБ (у подальшому розрахункові значення wр).
Л.2.6 Масу зразка, до якої його необхідно зволожити, щоб одержати значення, що відповідає wр, визначають за формулою:
mWр = m0 (1+0.01wр), (Л.3)
Здійснюють зволоження зразка на установці, що забезпечує примусове насичення водяною парою або краплинно-повітряною сумішшю. Для цього зразок розташовують у горизонтальному положенні у спеціальному прямокутному коробі таким чином, щоб зразок розділяв його на дві частини. До верхньої частини короба приєднується пилосос, що створює розрідження у цій половині. У нижню половину короба подається краплинно-повітряна суміш або пара. Процедура зволоження становить від 5 до 15 хв. Процедуру зволоження повторюють, перевертаючи зразок до одержання близького до необхідного значення маси mwр.
Примітка При зволоженні волокнистих матеріалів застосовувати краплинно-повітряне зволоження не допускається.
Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, що запаюють по всіх гранях, та розміщають на горизонтальній поверхні. Щогодини на протязі 4 годин зразок перевертають із однієї лицьової сторони на іншу. Встановлюють зразок вертикально і витримують на протязі не менш ніж 2 діб для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати, для матеріалів з пінопластів – на протязі не менш ніж10 діб, для всіх інших матеріалів – на протязі не менш ніж14 діб, перевертаючи зразок кожну добу.
Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.
Л.2.7 Визначення теплопровідності матеріалу у зволоженому стані при значеннях вологості зразків близьких до розрахункових виконують за ДСТУ Б В.2.7-105 при розрахунковій температурі матеріалу в конструкції за опалювальний період року (+100С). Градієнт температури в зразку під час випробувань не повинен перевищувати 10С/см.
Допускається проведення випробувань при середній температурі зразка +250С.
Л.2.8 За результатами випробувань визначають залежність
Л.2.9 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:
 ,  , (Л.4)
При проведенні випробувань при середній температурі зразка +250С розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:
 ,  , (Л.5)
де
- коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів в процесі експлуатації на їх теплопровідність, визначається на підставі експериментальних досліджень матеріалів, при їх відсутності приймається таким, що дорівнює 1,2 для полімерних матеріалів, для волокнистих матеріалів - 1,1, для виробів з природної органічної сировини - 1,05, для інших матеріалів – 1,0;
– коефіцієнт урахування різниці температур при умовах випробувань та розрахункових умовах експлуатації, визначається на підставі експериментальних досліджень або приймається за аналогом по складу і структурі матеріалу.
|
